Плин сучасного життя стрімкий і невпинний. Те, що ми не встигли здійснити сьогодні, практично неможливо наздогнати завтра. Особливо це відчувається на ринку праці, який миттєво реагує на будь-які зміни в економіці країни. Якщо ще кілька літ тому катастрофічно бракувало вакансій, то нині складно їх укомплектувати. Наприклад, у січні-листопаді 2016 року потреба працедавців Городоцького району у калібрувальниках становила 19 осіб, а мали такий фах лише троє безробітних. Упродовж одинадцяти місяців до ЦЗ надійшла інформація про 44 вакансії для операторів комп’ютерного набору, тоді як шукали таке місце праці 5 краян. Кидається у вічі великий дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили у швейній галузі. Приміром, підприємства задекларували 252 пропозиції працевлаштування для швачок, а серед безробітних навичками шиття володіли тільки 57 осіб. Подібних прикладів можна навести безліч. За даними проведеного моніторингу, на Городоччині бракує слюсарів-електриків з ремонту електроустаткування, фрезерувальників, токарів. Незважаючи на те, що фірми і компанії обіцяють заробітну плату від 4000 гривень, виникають складнощі в укомплектуванні вакансій для кваліфікованих робітників сільського та лісового господарств, робітників з інструментом, фахівців з соціальної роботи тощо.
Серед основних причин розбіжності між попитом і пропозицією трудових ресурсів можна назвати відсутність грамотного прогнозу розвитку ринку праці, у тому числі й потреби у працівниках за конкретними професіями. Ситуацію загострює й те, що вищі та професійно-технічні заклади освіти не завжди враховують потреби місцевої економіки, продукуючи надлишкових фахівців. Відтак невтішною перспектива працевлаштування залишається у тих, хто навчався за спеціальностями: облік і аудит, фінанси, економіка підприємства, правознавство, менеджмент, комерційна діяльність, екологія і охорона навколишнього середовища та інші.
І ще один нюанс. Здебільшого працедавці висувають до потенційних працівників підвищені вимоги: віддають перевагу претендентам із досвідом роботи, цінують універсальність спеціаліста, його інтелектуальний ресурс. З-поміж суто ділових характеристик затребувані вміння працювати в команді, здатність стратегічно мислити, ініціативність, креативність. Таким підвищеним критеріям відповідають далеко не всі пошуковці роботи. До того ж рівень пропонованої фірмами і компаніями винагороди за працю не завжди співмірний із надто високими критеріями добору працівників.
Служба зайнятості як активний посередник між тими, хто шукає роботу та її пропонує, робить усе можливе, щоб врегулювати ситуацію на ринку праці. Запроваджені такі новації як відеорезюме, відеовакансії, вебінари, кваліфікаційні співбесіди в режимі он-лайн, дистанційне та змішане профнавчання, інтерактивне вивчення англійської мови тощо.
Одначе і працедавцям слід замислитися над викликами часу, проаналізувати чинники, які зумовлюють плинність кадрів, намагатися створити міцну команду однодумців, котрих не зможе переманити конкурент, а головне – не економити на заробітній платі, а навпаки продумати гнучку систему бонусів, які б мотивували персонал до продуктивної праці. Тільки тоді хлібні посади не будуть вільні.