Інколи з різних причин пошук роботи триває доволі довго: працедавці не дають остаточну відповідь після ознайомлення з вашим резюме, результати співбесіди не оголошуються вчасно, у відділ кадрів з документами вас не запрошують, хоча телефонна розмова з представником фірми пройшла успішно. Як наслідок, така ситуація породжує сумніви та зневіру.
Звісно, бувають випадки, що працевлаштуванню перешкоджає відсутність досвіду на початку трудового життя, велика конкуренція на ринку праці, брак вакансій, а часто процес гальмують психологічні бар’єри.
Страх помилитися обмежує зону наших можливостей і зупиняє рух вперед. Цьому також сприяє зневіра у власних силах (мовляв, замало досвіду, знань, на моє резюме ніхто не зверне увагу і т. д.), синдром відкладеного життя (потім все буде гаразд, з часом відкриються нові можливості), ігнорування цінностей (заради прагнення знайти престижну високооплачувану роботу ви готові терпіти приниження, розчарування, виконувати нецікаві завдання тощо), негативний попередній досвід (мовляв, нова робота не буде кращою, я – проста невдаха).
І таких невидимих, на перший погляд, бар’єрів може бути багато. Проте у кожного є право вибору, то чому ж не обрати рух вперед?
Дослухайтеся до наших порад й сміливо крокуйте до омріяної роботи?
По-перше, вам треба усвідомити, що ідеальної роботи не існує, але ви можете створювати умови для свого розвитку та реалізації. Відповідальність за виробничі процеси, виконання завдань, які вам подобаються або до яких не лежить душа, – усе це допоможе реально оцінити свої можливості та наміри, зрозуміти, чи варто віддавати свій час тій або іншій компанії, чи може краще пошукати іншу вакансію.
Щоб змістовно виповнити резюме та більш впевнено почувати себе на співбесіді важливо провести самоаналіз, тобто дати відповіді на низку питань. Що я знаю? Звідки я отримую інформацію? Які теми мені цікаво вивчати? Що я вмію? Що в мене виходить робити гарно? Які вміння відзначають мої знайомі? Що я вважаю своїм досягненням? Як мені вдалося досягти результатів?
Не треба себе критикувати, а натомість пригадайте позитивні моменти та ситуації. Наприклад, проаналізуйте, які знання, вміння та риси характеру допомагають вам досягати цілі, які результати проходження вами практики, у яких конкурсах ви брали участь, як організовували різні заходи, займалися волонтерством та ін.
Слід пам’ятати, що пошук роботи – це також робота. Тому подбайте про баланс часу, який йде на вивчення вакансій та той, що призначений для відпочинку, сну, харчування, фізичної активності. Наша емоційна та фізична сфери тісно переплетені та впливають на ефективність під час процесу працевлаштування.
Корисно розвивати соціальний капітал, підписатися, наприклад, на сторінки компаній, де б ви хотіли працювати, переглядати сторінки фахівців, професійною сферою котрих ви цікавитеся, відвідувати форуми, конференції. Таким чином можна більш глибоко пізнати специфіку обраної професії та познайомитися з цікавими людьми.
Кожну відмову у працевлаштуванні слід розцінювати як крок вперед. Приміром, проаналізуйте, скільки резюме вдалося надіслати, скільки було відгуків, запрошень на співбесіду. Фіксація цієї інформації допоможе зрозуміти, який етап потребує посилення: якщо нема відгуку на резюме, то треба його переглянути, підкріпити цікавими фактами або ж шукати інші джерела вакансій, встановлювати особистий контакт з рекрутерами. Відмови під час співбесіди можуть засмучувати, але це – гарний досвід, бо кожна така зустріч дозволяє більш впевнено себе почувати на наступній.
Остання порада: не втрачайте віри у свої можливості, дослухайтеся до потреб і цінностей, аналізуйте ситуацію на ринку праці. Усе це додаватиме вам енергію для пошуку роботи та реалізації потенціалу.
За матеріалами інтернет-видань