На Львівщині зараз пропозицій роботи більше ніж охочих працювати. Водночас зростає потреба у кваліфікованих робітниках, з’являються нові професії, пов’язані зі штучним інтелектом, а жінки дедалі частіше опановують традиційно “чоловічі” фахи.
Про головні тенденції на ринку праці Суспільному розповіла заступниця директора Львівського обласного центру зайнятості Оксана Іванчук.
Дефіцит кадрів: на одного шукача – дві вакансії
Упродовж січня-вересня 2025 року послугами обласної служби зайнятості скористалися 27,5 тис. людей, що на 1,1 тис. (4%) більше ніж за аналогічний період торік (було 26,4 тис.).
Натомість кількість зареєстрованих безробітних зменшилася з 17,9 тис. до 16,1 тис. осіб (на 10%). Зі слів Оксани Іванчук, це означає, що майже половина людей, які звернулися до служби зайнятості, знайшли роботу ще до моменту отримання статусу зареєстрованого безробітного.
Серед тих, хто шукає роботу, збільшилася частка учасників бойових дій (із 3% до 4%), водночас зменшилася частка внутрішньо переміщених осіб (із 14% до 10%) та молоді до 35 років (із 30% до 29%).
Загалом з початку року до Львівської обласної служби зайнятості надійшло 43,9 тис. пропозицій роботи від 8,8 тис. роботодавців.
“Попри стабільний попит, кількість вакансій порівняно з минулим роком зменшилась. Так, станом на 1 жовтня в базі служби зайнятості було 12,4 тис. вакансій, що на 13% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Зараз за допомогою служби зайнятості роботу шукають 7,5 тис. людей, з яких 3,5 тис. мають статус безробітного. Загалом пропозиція робочої сили обмежена: на одну людину, яка шукає роботу, припадає в середньому дві вакансії”, – коментує заступниця.
Найбільший дефіцит кадрів, як зазначили у Львівському обласному центрі зайнятості, є серед кваліфікованих робітників таких професій:
- швачка (599 пропозицій роботи для 63 шукачок);
- водій автотранспортних засобів (542 пропозиції для 145 шукачів);
- електрослюсар підземний (193 пропозиції для 19 шукачів);
- прохідник (116 пропозицій для 7 шукачів);
- оглядач гідротехнічних об'єктів (94 пропозиції для 1 шукача);
- пекар (131 пропозиція для 39 шукачів);
- слюсар-сантехнік (86 пропозицій для 5 шукачів);
- електрогазозварник (96 пропозицій для 21 шукача);
- верстатник деревообробних верстатів (86 пропозицій для 15 шукачів);
- електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування (80 пропозицій для 11 шукачів) тощо.
Хто шукає роботу і скільки хочуть заробляти
Найчастіше за посередництва обласної служби зайнятості роботу шукають продавці, кухарі, вчителі, водії, бухгалтери, стрільці, медичні сестри, швачки, адміністратори, касири торговельних залів, монтери кабельного виробництва, оператори котельні, менеджери, економісти, охоронці, помічники вихователів, молодші сестри медичні (санітарки), спеціалісти держслужби та ті, хто не мають професії або були залучені до низькокваліфікованих робіт.
“Під час реєстрації в службі зайнятості спеціаліст вносить реєстраційні дані особи до Єдиної інформаційно-аналітичної системи, де зазначається професійний досвід, освіта, вік, контакти, побажання клієнта до роботи, заробітної плати. Далі програма автоматично формує резюме, яке можуть переглянути працедавці, які шукають персонал. Згідно з даними резюме безробітних, середня бажана зарплата для них має становити 10,6 тис. грн. Більшість претендентів (57%) до безробіття заробляли не більше 10 тис. грн”, – веде далі жінка.
Вакансії від нутриціолога і до інженера із ШІ
Зі слів Оксани Іванчук, роботодавці найчастіше потребують робітників з інструментом (27% від загальної кількості вільних робочих місць), робітників з обслуговування, експлуатації та контролю за роботою техустаткування, складання устаткування та машин (18%), а також працівників сфери торгівлі і послуг (16%).
Що стосується професій, то на початок жовтня найбільше пропозицій було для продавців (733), швачок (599), водіїв (542), кухарів (413), підсобних робітників (365), вантажників (254), касирів торговельного залу (229), електрослюсарів підземних (193), двірників (179), укладальників-пакувальників (165), прибиральників приміщень (153), операторів котельні (142), офіціантів (140), пекарів (131), бухгалтерів (128), прохідників (116), адміністраторів (115), сестер медичних (113) тощо.
Високий попит на працівників спостерігається у сферах добування кам'яного вугілля, роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (продукти харчування, напої, тютюнові вироби), освіти, ресторанного бізнесу, медицини, будівництва, виробництва меблів, виробництва хліба і хлібобулочних виробів.
Водночас, як наголосила Оксана Іванчук, класифікатор професій служби зайнятості все частіше поповнюється “віртуальними” професіями, як-от інженер зі штучного інтелекту, інженер з автоматизації робототехнічних процесів, розробник штучного інтелекту, розробник хмарної архітектури, аналітик у сфері віртуальних активів, інженер інтернету речей, спеціаліст з інтеграції інструментів штучного інтелекту, інженер з хмарних технологій, фахівець з розмінування.
Додано й військові професії: головний сержант, військовий інструктор, командир відділення, сержант з матеріального забезпечення, штаб-сержант.
Також з тіні соцмереж у класифікатор професій вийшли нутриціологи – фахівці, які навчають людей збалансовано харчуватися.
Зарплати: від 10 до понад 200 тисяч
Середня зарплата у вакансіях, які актуальні в базі даних обласного центру зайнятості станом на жовтень, становить 15,6 тис. грн, що на 1,6 тис. грн більше, ніж було торік в цей період.
Як зазначила Оксана Іванчук, найвищі заробітні плати працівникам пропонують у таких сферах:
- діяльність громадських організацій (56,5 тис. грн);
- комп'ютерне програмування (47,6 тис. грн);
- надання в оренду вантажних автомобілів (42,0 тис.грн);
- ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування (34,0 тис. грн);
- виробництво гідравлічного та пневматичного устаткування (30,0 тис. грн);
- надання в оренду будівельних машин і устаткування (30,0 тис. грн.);
- виробництво цементу (28,8 тис. грн);
- оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (28,1 тис. грн);
- виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі (28,0 тис. грн);
- виробництво й оброблення інших скляних виробів, у тому числі технічних (26,7 тис. грн);
- добування природного газу (26,6 тис. грн).
- інша поштова та кур'єрська діяльність (26,5 тис. грн);
- виробництво сухих будівельних сумішей (26,2 тис. грн);
- складське господарство (26,0 тис. грн).
Найбільшу зарплату пропонують:
- раднику з питань захисту в міжнародній гуманітарній організації, що бореться з глобальною бідністю та допомагає людям у кризових ситуаціях (230,2 тис.грн);
- фахівцю із зв'язків з громадськістю та пресою в міжнародній гуманітарній організації, що бореться з глобальною бідністю та допомагає людям у кризових ситуаціях (117,9 тис. грн);
- фахівцям з розробки та тестування програмного забезпечення в ТОВ “Інтелліас Солюшнз” (58-66 тис. грн);
- лікарю-рентгенологу в україно-польському центрі серця “Львів” (60 тис. грн);
- водіям автотранспортних засобів в ТОВ “Престиж-Транс” (60 тис. грн);
- менеджерам (управителям) в ТЗОВ ТВК “Львівхолод” (53 тис.грн);
- інженеру-механіку груповому в ТОВ “Агрологістика” (51 тис. грн).
(Не) чоловічі професії і можливості для ВПО
За словами Оксани Іванчук, у Львівській області триває експериментальний проєкт Державної служби зайнятості щодо організації безоплатного професійного навчання жінок за традиційно “чоловічими” професіями.
“У межах пілотного проєкту “чоловічі” професії опановують 52 жінки. Найактивніші працедавці, що долучилися до ініціативи, є зі Сколівської, Буської, Кам’янка-Бузької та Самбірської громад. А найчастіше жінки обирають фах верстатника деревообробних верстатів, водія навантажувача та оператора котельні”, – зазначає жінка.
Навчання організовують на 31 професію за кошти Фонду соцстрахування України, а роботодавці зобов’язані працевлаштувати випускниць. Вартість вишколу – до 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (30 280 грн). Якщо сума вища, різницю доплачує працедавець або учасниця проєкту.
Що стосується роботи для чоловіків і їх бронювання, то, як зазначила Оксана Іванчук, у базі даних служби зайнятості відсутня можливість відбору пропозицій роботи за ознакою “робота з бронюванням”.
“Такі пропозиції можна відшукати на загальних сайтах пошуку роботи, таких як Work.ua або Rabota.ua. Так, на сьогодні на Work.ua розміщено 942 вакансії з бронюванням (9,8% від загальної кількості актуальних вакансій у Львівській області), на Rabota.ua – 311 (5,4% від загальної кількості актуальних вакансій у Львові). Зрозуміло, що таку роботу варто шукати у державній службі, енергетиці, зв'язку, ІТ, оборонно-промисловому комплексі, медицині”, – зазначила співрозмовниця.
Частка ВПО з числа тих, хто шукав роботу за посередництвом служби зайнятості, цьогоріч становила 10% (2 771 особа). З них 768 вже працевлаштовані. Серед обраних професій та посад переважають менеджери, медичні сестри, бухгалтери, касири, адміністратори, помічники вихователів, кухарі, продавці, пекарі, швачки, кухонні робітники, прибиральники приміщень, підсобні робітники, укладальники, пакувальники.
Підтримка та навчання
Як наголосила Оксана Іванчук, служба зайнятості на сьогодні реалізує кілька кейсів з навчання. Зокрема, це навчання людей із статусом зареєстрованого безробітного. Упродовж січня-вересня 2025 року за кошти Фонду з безробіття професійне навчання пройшли 3,5 тис. людей. Переважали такі професії як швачка, перукар, манікюрник, слюсар з ремонту авто, оператор з обробки інформації та програмного забезпечення, оператор котельні, електрогазозварник.
Також 1 232 людини скористалися ваучерами на освіту, серед них — ветерани, ВПО, люди з інвалідністю. У топ-напрямках навчання такі спеціальності як психологія, середня освіта, медсестринство, соціальна робота, цивільна безпека, дошкільна освіта, геодезія та землеустрій та такі професії: водії, оператор котельні, кухар, машиніст крана (кранівник), тракторист-машиніст, соціальний робітник, охоронець, кондитер.
586 учасників бойових дій пройшли професійне навчання, зокрема з управління дронами та підприємництва.
Крім того, є програма з перенавчання жінок на умовно чоловічі професії та професійне навчання/перенавчання ветеранів та ветеранок з подальшим їх працевлаштуванням (діяла до 15 вересня цього року) або наданням можливостей відкриття власної справи.
Що може стабілізувати ринок праці
На думку заступниці Львівського обласного центру зайнятості, для вирішення кадрового дефіциту потрібні комплексні заходи. Серед них — відновлення трудового потенціалу області (розробка програм для повернення мігрантів, зокрема, через гранти, пільгове кредитування на відкриття чи розвиток власної справи, купівлю житла, здобуття освіти).
Важливим є підвищення рівня оплати праці та система винагородження, фінансового стимулювання до підвищення заробітної плати, напрацювання програм, які б дозволяли працевлаштовувати молодь на перше робоче місце, зацікавлювали ВПО до працевлаштування, людей з інвалідністю тощо.
Важливою є детінізація ринку праці, стимулювання суб’єктів господарювання до виведення з тіні неофіційно працевлаштованих працівників, що суттєво збільшить обсяги надходжень до місцевих бюджетів та соціальних фондів.
Серед іншого – узгодження професійної освіти з потребами економіки з метою вирівнювання професійно-кваліфікаційного дисбалансу. Зокрема, повинна бути активна популяризація закладами професійно-технічної освіти робітничих професій.