Тендітна, але дуже сильна, скромна, однак цілеспрямована та наполеглива, спокійна та врівноважена, але зі сталевим характером. Так кількома словами можна охарактеризувати Сєвіндж Меджидову, дружину азовця Михайла Чаплі.
Рідний дім молода жінка покинула тільки тоді, коли Бердянськ уже був окупований ворожими військами. У розпачі виїхала за кордон. Там, у чужій країні, вона зустрілася з побратимом чоловіка, що повернувся з полону. Він обмовився, що Михайло мріє відкрити власну справу у сфері громадського харчування. Ця інформація кардинально змінила хід думок Сєвіндж: вона повернулася в Україну, оселилася у Львові та вирішила випередити чоловіка.
«Дізнавшись про грантову програму «Власна справа», я почала писати бізнес-план. Для себе прийняла таке рішення: якщо отримаю кошти, буду відкривати бургерну. І невдовзі гроші у розмірі 250 тисяч гривень надійшли на мій рахунок. За них придбала необхідне обладнання. Але попервах було дуже складно, хоча й тепер нелегко, – зізнається підприємниця. – Треба було візуалізувати бренд, адже він мав бути пов’язаний з прізвищем чоловіка, зробити ремонт приміщення, закупити меблі та техніку, знайти працівників, обдумати меню, укласти договори з постачальниками. Але, як кажуть, очам лячно, а руки роблять.
Щодня я промовляла слово «Чапля» до сто разів, а то й більше. І, мабуть, вищі сили почули мій «посил». Через місяць після відкриття бургерної «Чапля Чарлі» мого чоловіка, Михайла Чаплю, обміняли, він повернувся додому. Тепер я жартую, що це я своїми словами, діями та вчинками «викупила» його з полону».
Під керівництвом Сєвіндж бургерна «Чапля Чарлі» стала улюбленим місцем для багатьох львів’ян. Як стверджує жінка, велика заслуга у цьому її сестри, яка допомагає господарювати і завжди підставляє надійне плече підтримки. Пощастило і з кухаркою Олею, котру вона прийняла на новостворене робоче місце. Якщо на початках відвідувачам пропонували тільки кілька видів бургерів, то тепер клієнти можуть замовити і різні салати з авторськими соусами, і пельмені, і вареники, і кілька видів солодощів. «Звісно, радію, що обрала вдале місце розташування закладу, – продовжує розмову С. Меджидова. – Поруч – «Львівська політехніка», а отже зчаста забігають до нас як викладачі, так і студенти, щоб перекусити між парами, мамочки з дітками заходять на каву, ввечері бургерна перетворюється на вулик, адже молодь любить пошуміти. А нам приємно, що ми стали для львів’ян своїми».