Скільки є таких вакансій та у яких сферах
Станом на сьогодні на ринку праці Львівщини залишається актуальними майже 8,5 тисячі вакансій. Зі слів Оксани Іванчук, з них 516 пропозицій передбачають можливість працевлаштування людей з інвалідністю.
Фахівчиня додає, що найбільше таких вакансій зосереджено у сферах: торгівлі, легкої та переробної промисловості, промислового виробництва, а також у галузі соціальних послуг.
«Найчастіше роботодавці пропонують роботу за професіями касира, продавця, комірника, швачки, бухгалтера, прибиральника службових приміщень, охоронця, соціального працівника», — зазначає вона.
Водночас Оксана Іванчук наголошує, що під час пошуку роботи людям з інвалідністю пропонують не лише спеціально виділені вакансії, а весь перелік наявних пропозицій на місцевому ринку праці.
«Підбір роботи фахівці служби зайнятості здійснюють індивідуально — з урахуванням досвіду, освіти, наявних навичок, а також можливостей виконувати ті чи інші професійні обов’язки», — пояснює вона.
Щодо торішніх результатів, то фахівчиня розповідає, що у 2025 році послугами Львівського обласного центру зайнятості скористалися 2 тисячі 668 людей з інвалідністю. З них 747 осіб були працевлаштовані, у тому числі 113 — із наданням роботодавцям компенсації витрат на оплату праці або сплату єдиного соціального внеску.
За її словами, упродовж року на Львівщині було зареєстровано 2 тисячі 140 вакансій, на які роботодавці були готові приймати на роботу людей з інвалідністю. Найбільший попит зберігався на працівників за професіями касира, продавця, комірника, швачки, бухгалтера, прибиральника службових приміщень, укладальника-пакувальника та охоронця.
Оксана Іванчук зауважує, що впродовж останніх двох років кількість таких вакансій на Львівщині зменшилася.
«У 2025 році роботодавці області подали до бази даних Львівської обласної служби зайнятості інформацію про наявність 2 140 робочих місць, на які могли бути працевлаштовані особи з інвалідністю. Із них 25 — це спеціальні робочі місця, пристосовані для людей з інклюзією», — повідомила вона. Для порівняння, за словами спікерки, у 2024 році таких вакансій було більше.
«2024 року роботодавці задекларували 2 508 робочих місць для людей з інвалідністю, що на 17% більше, ніж у 2025 році. Водночас кількість спеціально обладнаних робочих місць становила 23», — уточнює вона.
Скільки платять
Кажучи про професії, які нині є найбільш затребуваними серед людей з інвалідністю на львівському ринку праці, Оксана Іванчук зазначає, що спектр посад є досить широким і залежить від освіти та професійного досвіду шукачів роботи.
«Люди з інвалідністю, які зверталися за посередницькими послугами до обласної служби зайнятості, здебільшого працювали директорами, інженерами різних профілів, менеджерами або управителями зі збуту, продавцями, продавцями-консультантами, касирами торговельного залу, укладальниками-пакувальниками, приймальниками товарів, комірниками, кухарями та за іншими професіями», — розповідає вона.
Водночас, за її словами, не завжди наявні компетенції клієнтів з інвалідністю відповідають актуальним вимогам ринку праці: «У таких випадках їм пропонують професійне навчання, перенавчання або підвищення кваліфікації, зокрема шляхом отримання ваучера на навчання. Це дозволяє підвищити рівень конкурентоспроможності та збільшити шанси на повернення до трудової діяльності».
«Попит на працівників з інвалідністю є нижчим у порівнянні з іншими категоріями кандидатів, проте він зберігається на стабільному рівні. Його підтримують, зокрема, законодавчо визначені квоти, а також програми компенсацій для роботодавців», — додає Оксана Іванчук.
Щодо рівня оплати праці, фахівчиня зазначає, що розмір заробітної плати у вакансіях для людей з інвалідністю є досить різним і залежить від низки чинників.
«Середній рівень заробітної плати у вакансіях для людей з інвалідністю коливається від мінімальної заробітної плати до 30–35 тисяч гривень. Рівень винагороди визначає професія, фахові компетенції, досвід роботи та інші характеристики претендента», — пояснює вона.
Водночас, за словами Оксани Іванчук, упродовж останнього року в цій категорії вакансій була загальна тенденція до зростання оплати праці.
Які є програми підтримки для працевлаштування
Фахівчиня наголошує, що всі послуги служби зайнятості спрямовані на підвищення конкурентоспроможності цієї категорії людей на ринку праці, їхню інклюзію, соціальну підтримку та інтеграцію в суспільство.
«Насамперед ідеться про підбір роботи з урахуванням індивідуальних особливостей, вимог та професійного досвіду людини. У разі працевлаштування ми також здійснюємо індивідуальний супровід, щоб допомогти людині закріпитися на робочому місці», — пояснює вона.
За її словами, важливою складовою роботи є профорієнтація та професійний розвиток.
«Для з’ясування того, який вид трудової діяльності є найбільш підходящим, людям з інвалідністю надають профорієнтаційні послуги. Окрім цього, ми пропонуємо підвищення кваліфікації або навчання для здобуття нової професії. Офіційно зареєстровані безробітні можуть безоплатно пройти навчання в центрах професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості за майже 100 робітничими професіями та понад 500 освітніми програмами», — зазначає Оксана Іванчук.
Вона додає, що можливості для навчання передбачені й для тих, хто не має статусу безробітного: «Люди, які не є зареєстрованими безробітними, можуть отримати ваучер на навчання за 156 професіями та спеціальностями, що дозволяє підвищити кваліфікацію або опанувати нову сферу діяльності».
Окремо фахівчиня звертає увагу на програми підтримки підприємницької діяльності. «Для започаткування або розвитку власного бізнесу люди з інвалідністю можуть скористатися можливостями програми “Власна справа”, у межах якої передбачене надання мікрогрантів та грантів», — каже вона.
Які є вимоги і заохочення для роботодавців
Паралельно, за словами спікерки, діють і програми стимулювання роботодавців. «Для роботодавців, які працевлаштовують людей з інвалідністю, передбачені компенсаційні програми, що покликані зменшити фінансове навантаження та заохотити до створення робочих місць», — зазначає Оксана Іванчук.
Вона також нагадує про оновлені законодавчі вимоги щодо нормативів працевлаштування людей з інвалідністю: «Відповідно до статті 18-2 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”, який з 1 січня 2026 року діє в оновленій редакції, для роботодавців із середньообліковою чисельністю штатних працівників від 8 до 25 осіб встановлено норматив — одне робоче місце для людини з інвалідністю. Для роботодавців із чисельністю понад 25 осіб норматив становить 4% середньооблікової чисельності штатних працівників за квартал».
За словами фахівчині, окремі вимоги визначені і для установ соціальної сфери. «Для закладів охорони здоров’я, реабілітаційних центрів, організацій, що здійснюють навчання чи догляд за особами з інвалідністю, норматив становить 2% середньооблікової чисельності штатних працівників за квартал. У разі невиконання цих нормативів роботодавець зобов’язаний сплатити цільовий внесок», — додає вона.
Також, зі слів Оксани Іванчук, вимоги до адаптації робочого місця для людей з інвалідністю встановлює законодавство України, державні будівельні норми, рекомендації медико-соціальної експертної комісії та індивідуальна програма реабілітації конкретної людини. Тут йдеться про доступність приміщень, належне обладнання робочого місця, а також про відповідний режим праці
Щодо компенсацій для роботодавців, фахівчиня зазначає, що в Україні діє державний механізм відшкодування витрат на облаштування робочих місць для працівників з інвалідністю. Йдеться про те, що роботодавцям відшкодовують витрати, пов’язані з облаштуванням робочих місць для осіб з інвалідністю І та ІІ груп.
За словами спікерки, розмір компенсації залежить від групи інвалідності працевлаштованої особи: «Для працівників з інвалідністю І групи компенсація становить до 15 мінімальних заробітних плат, для працівників з інвалідністю ІІ групи — до 10 мінімальних заробітних плат», — пояснила Іванчук.
Вона уточнює, що програма поширюється на роботодавців, які працевлаштували застраховану особу з інвалідністю І або ІІ групи, а компенсації підлягають фактичні витрати на придбання допоміжних засобів для облаштування робочого місця.
«Йдеться про широкий перелік обладнання та засобів доступності. Це, зокрема, меблі — крісла з регульованими або фіксованими сидіннями, поручні та бруси, розсувні двері та засоби для їх відчинення або зачинення, протиковзні й тактильні матеріали для підлог і сходів. Також компенсують витрати на транспортери для піднімання сходами з електроприводом, підйомні платформи для робочих місць», — зазначає вона.
Окремо Оксана Іванчук звертає увагу на можливість компенсації витрат на спеціальні технічні засоби. «До переліку допоміжних засобів входять також пристрої для позиціонування курсора, тактильні комп’ютерні дисплеї, брайлівські клавіатури, портативні брайлівські пристрої, а також допоміжні засоби для відтворення звуку та для забезпечення здатності чути і бачити», — додає вона.
Зі слів фахівчині, для отримання компенсації роботодавець має дотриматися визначеної процедури та строків подання документів.
«Протягом 180 календарних днів з дня працевлаштування людини з інвалідністю роботодавець повинен подати до підрозділів служби зайнятості заяву про надання компенсації — у паперовій або електронній формі, зокрема через портал “Дія”. До заяви додають копії документів, що підтверджують прийом працівника на роботу та придбання допоміжних засобів для облаштування робочого місця», — пояснює вона.
Оксана Іванчук пояснює, що рішення про надання або відмову в наданні компенсації ухвалює обласний центр зайнятості протягом 10 робочих днів з дня отримання повного пакета документів. Потім таке рішення оформлюють відповідним наказом.
Щодо результатів компенсації, то торік в області 87 роботодавцям компенсували облаштування робочих місць для працівників з інвалідністю. Вони працевлаштували 102 працівників з інвалідністю та отримали відшкодування коштів за придбані меблі, поручні, бруси, оргтехніку та інші допоміжні засоби. Загальна сума виплачених компенсацій була 8,2 млн гривень.
«У 2026 році розмір компенсації тепер складає до 129 тисяч 705 гривень для облаштування робочого місця для людини з інвалідністю I групи та до 86 470 гривень — для працівника з II групою інвалідності», — додає Оксана Іванчук.
Що з перспективами
Говорячи про перспективи розвитку ринку праці для людей з інвалідністю у найближчі роки, фахівчиня наголошує на поступових, але системних змінах.
«Очікуємо поступове зростання можливостей у сфері працевлаштування людей з інвалідністю. Це пов’язано зі збільшенням кількості компаній, які впроваджують принципи соціально відповідального бізнесу, розвитком дистанційних форм зайнятості та активним впровадженням цифрових технологій», — каже вона.
Оксана Іванчук також наводить стастистику щодо працедавців: «За результатами дослідження ринку праці на 2025–2026 роки майже 90% опитаних роботодавців зазначили, що готові брати на роботу представників соціально вразливих верств населення, у тому числі людей з інвалідністю».
За її словами, загальна ситуація на ринку праці також впливатиме на можливості працевлаштування цієї категорії людей.
«В умовах кадрового голоду, який сьогодні відчутний на ринку праці України, пропозиції роботи залишатимуться актуальними для всіх претендентів, які бажають працювати, мають відповідні навички або готові здобути їх шляхом навчання чи стажування», — підсумує фахівчиня.
За матеріалами інтернет видання