– Це – не бізнес, а радше хобі, – усміхається житель Бродів Богдан Величко, власник кав’ярні «Coffee 93 grains», коли його запитують про прибутковість відритого закладу. – Вдома у мене нема кави, тому щоранку біжу сюди, щоби посмакувати запашним напоєм та пригостити ним інших. І клієнтів у мене нема, сюди заходять тільки гості!
Своє життя Богдан ділить на два етапи: до війни і після неї. До АТО він випускав газету, займався рекламою. А тоді – переломний момент, твердо вирішив стати у армійський стрій добровольцем, згодом підписав контракт з батальйоном «Азов» і два роки провів на фронті поблизу с. Піски та Донецького аеропорту. Після поранення довго лікувався, пройшов курс реабілітації. Отоді й виникла ідея про власну кав’ярню. Наснаги додав побратим Володя Кривенко, котрий у Києві заснував кафе під брендом «Coffee 93 grains». Чому така назва? Здогадатися легко, хлопці служили у 93-ій бригаді, зі щемом у серці згадують усіх, з ким ділили і хвилинні радощі, і гіркі непоправні втрати. А зернятка символізують братерство, єдність, спільну мету.
– У перервах між боями чи не найбільшу насолоду ми отримували від кави, її споживали, як кажуть, відрами. До нині з вдячністю згадую нашу Степанівну, котра не втомлювалася заварювати для нас цей гіркий напій, – поринає у спогади пан Богдан. – Після демобілізації народилася ідея створити у рідних Бродах локацію для спілкування побратимів, а яка розмова без кави? З тої пори почав у блокнот занотовувати усілякі думки, читати в Інтернеті все про кавовий бізнес, вивчати тонкощі обсмажування зерен, правильне заварювання напою. Багато корисних порад почув від Володі Кривенка, котрий дозволив використовувати його бренд. А далі звернувся за допомогою до Бродівського РЦЗ. Від дівчат, що там працюють, отримав повну підтримку і розуміння. Через два тижні після реєстрації вже навчався у Львівському центрі професійно-технічної освіти на безкоштовних курсах за програмою «Досягнення успіху підприємницької діяльності через розвиток самомотивації». Там багато нового дізнався про основи ведення бізнесу, сучасні форми оподаткування, фінансової звітності тощо. У центрі зайнятості підказали податися на ґранд від ГО «Клуб ділових людей», від цієї громадської організації отримав 600 євро, за які придбав машину, що змелює зернята.
Після захисту бізнес-плану центр зайнятості перечислив на рахунок Богдана Величка одноразову виплату допомоги з безробіття, на цю суму він закупив першу партію високоякісної продукції, потім кавовий апарат. У Києві молодий бізнесмен закінчив курси баристів. За його словами, найскладніше було розвинути у собі смакові якості та навчитися правильно збивати молоко: воно постійно текло поміж пальці, лилося на підлогу, тому довелося його довго приборкувати. Тепер ці початкові етапи пройдені, зараз екс-армієць виношує нові плани, які наразі не озвучує.
У приміщенні кожна деталь нагадує про війну, що триває на сході країни: скринька, у яку справжні поціновувачі кави кидають чайові, які згодом йдуть на потреби учасників АТО. На протилежній від прилавка стіні майорить жовто-синє знамено з автографами побратимів, на ньому розмістився справжній гранатомет, фляга з водою, бойові відзнаки, десятки шевронів, залишених на пам’ять учасниками збройного протистояння. Поруч – полиця з книжками.
Побачивши мій погляд, Б. Величко пояснює. «Пропагую буккроссинг. Будь-хто з моїх гостей може взяти почитати книжку, натомість залишити тут свою. Сам іноді зачитуюся».
Окрім кави, від запаху якої паморочиться в голові, у цьому закладі можна попити чаю, какао, охолодитися у спеку смачним морозивом, а головне – поспілкуватися із його власником Богданом Величком, котрий понад усе любить життя, вміє згуртовувати однодумців, ставити цілі та знаходити шляхи для їхньої реалізації.
Ольга Нагірняк, начальник відділу інформаційної роботи Львівського обласного центру зайнятості