Пошиття спецодягу – процес довготривалий і відповідальний. Адже керівники різних фірм хочуть, щоб їхні працівники мали бездоганний вигляд і впізнаваний дрес-код, щоби в одязі гармонійно поєднувалися зручність, безпечність, надійний захист, елегантність, комфорт і, звісно, стиль.
Фізична особа-підприємець Марія Пасічник з Бродів готова про започатковану власну справу говорити годинами, а то й безкінечно. Вона вже 9 років займається пошиттям і ремонтом спеціального одягу, а два роки тому відкрила у рідному місті ще й салон гардин. За її словами, лишень необізнана особа вважає, що у пошитті виробів нічого складного немає. Насправді це – процес довгий і потребує творчого підходу. Над втіленням задуму працює ціла команда професіоналів (саме так говорить про свій колектив бізнес-вумен), починаючи з «нульового» циклу і аж до формування довершеного образу. «Якщо ви думаєте, що зупинили вибір на тканині і цього достатньо, то глибоко помиляєтеся, – ділиться думками власниця ательє. – Ми розробляємо дизайн, лекала, підбираємо якісний текстиль, проєктуємо та вишиваємо емблеми, наносимо термонаклейки логотипів і ще багато чого іншого». Жінка додає, що послугами швейного виробництва користуються найрізноманітніші підприємства України. Серед них є постійні клієнти: готелі, ресторани, молочні заводи, сільськогосподарські підприємства, автозаправки. Кожному замовнику швейники намагаються догодити, аби їхні працівники почувалися зручно та комфортно.
М. Пасічник охоче окреслює перспективи діяльності, які частково через карантинні обмеження не були реалізовані. Довелося щорічний план роботи корегувати, оскільки робота підприємства напряму залежить від клієнтів. «Мабуть, COVID-19 скоригував масштабні задуми буквально всього бізнесу. Найбільше шкода тих, хто був змушений сидіти на карантині. Усі добре розуміли, що вдома копійку не заробиш, а сім’ю потрібно годувати», – каже п. Марія. Із початку карантину і члени її колективу залишилися без роботи. Жінка із сумом згадує той невизначений період, коли не знала, як діяти далі.
«Пам’ятаю, як сьогодні, телефонний дзвінок з Бродівської районної філії Львівського обласного центру зайнятості, – продовжує співрозмовниця. – Спочатку він мене насторожив, а згодом засіяв зернину надії. Начальник відділу взаємодії з роботодавцями Тетяна Котишин дуже детально розказала про державну програму з виплати допомоги по частковому безробіттю у період пандемії. Перелічила документи, які необхідно зібрати. А їх було не так уже й багато, як ми спершу думали». Власниця ательє стверджує, що всі папери зібрала за лічені дні, адже була переконана, що чим швидше їх сформує, тим оперативніше працівники отримають фінансову допомогу. Так і сталося. М. Пасічник щиро дякує працівникам служби зайнятості. Завдяки їхній праці, відповідальності та професійності процедура оформлення допомоги з часткового безробіття пройшла швидко і безболісно, відповідно й кошти на особові рахунки виробничників надійшли у стислі терміни.
Наша телефонна розмова добігає кінця. По той бік слухавки чути стукіт швейних машин, звуки рулонів, які розкручують на викрійки нового замовлення, голоси співробітників, що мають потребу обговорити з керівником різні поточні моменти. Життя на виробництві поволі налагоджується, адже колектив збережений, а це нині в бізнесі – найцінніший ресурс.
Відділ інформаційної роботи Львівського ОЦЗ