Час від часу кандидати під час кваліфікаційних інтерв’ю стикаються з дискримінаційними, особистими та образливими питаннями. На жаль, не всі працедавці знають, що такі теми не просто не ввічливі, а заборонені законодавством.
Як поводитися, якщо на співбесіді вам ставлять питання, що абсолютно не дотичні до вашої компетентності та досвіду? Розгляньмо топ-5.
1. «Коли в декрет?», «А як ви будете встигати працювати, якщо у вас діти?», «Хто сидить з малечею?».
Теми, що стосуються материнства/батьківства, – заборонені. Найчастіше від них страждають саме жінки, а працедавці дійсно можуть відмовити у роботі мамі з малими дітьми чи молодій дівчині, бо вона начебто «попрацює рік і піде у декрет».
Рекрутери ставлять такі питання, щоб не втратити цінні кадри через півроку-рік після працевлаштування. Натомість, якби у компаніях була розроблена система надання допомоги жінкам для швидкої адаптації після декретної відпустки, тоді, можливо, материнство навпаки заохочувалося б.
Сімейний стан і ваше особисте життя ніяким чином не стосуються майбутніх функціональних обов’язків. Спробуйте ґречно відповісти, що краще поговорити про професійний досвід, на кшалт: «Давайте я розкажу про досягнення на останньому місці роботи».
2. «Коли заміж?», «А чому 35 і ще незаміжня?», «А чому розлучилися?», «Чи не буде чоловік проти ваших відряджень?».
Другий поширений тип питань, які дискримінують здебільшого жінок. Чомусь ніхто не запитує кандидатів-чоловіків: «Ви недавно одружилися, як будете справлятися з роботою, коли народиться дитина?». Це називається дискримінація за гендерною ознакою.
Ці питання і принизливі, і зовсім не впливають на роботу. Попросіть працедавця не запитувати про таке, адже це не стосується майбутніх завдань, і ви переконані, що успішно впораєтеся з усіма обов’язками.
3. «Скільки вам років?».
Це заборонене питання. Вік не може бути критерієм для відбору кандидатів. На жаль, в Україні особливо актуальним є ейджизм (дискримінація за ознакою віку) осіб віком понад 40 років. Працедавці вважають, що такі кандидати негнучкі, іноді конфліктні, гірше навчаються. Друга причина полягає у тому, що претенденти з неабияким трудовим досвідом поводяться на співбесідах так, наче вік – їхній недолік, виправдовуються, роз’яснюють, чому їх варто взяти на роботу.
Усі ці причини – стереотипи, і ви можете це довести: вивчайте сучасні технології, особливо популярні діджитал-інструменти, «продавайте» себе на співбесіді, розкажіть, який у вас великий досвід тощо.
4. Також вам можуть відмовити у працевлаштуванні через політичні погляди або віросповідання. Рекрутери ставлять такі питання, щоб зрозуміти, чи впишетеся ви у корпоративну культуру компанії, якщо вона, наприклад, патріотична або засновники є членами певної політичної партії. Або чи не будете ви відсутні під час релігійних свят, якщо для фірми критично працювати у ці дні.
Насправді представник працедавця може не ставити жодних дискримінаційних питань, а просто розказати про особливості поглядів у колективі. Ви самі зрозумієте і вирішите, чи комфортно буде у новій команді.
5. «Скільки ви заробляли на попередньому місці праці?», «Чи у вас власне чи орендоване житло?».
Працедавець таким чином намагається оцінити ваш фінансовий стан, щоб вирішити, яку саме фінансову винагороду запропонувати. Якщо компанія формує розміри зарплат не відповідно до компетенцій працівників, а за принципом «хто на скільки погодиться», можливо, слід відмовитися від такої перспективи.
На жаль, це далеко не повний список дискримінаційних тем, їх набагато більше. Якщо вас запитують те, що не стосується роботи, найкращий варіант – ввічливо промовчати. Пам’ятайте, чим більше кандидатів на співбесідах будуть відмовлятися відповідати на некоректні питання, тим рідше працедавці будуть їх ставити!
За матеріалами інтернет-видань