А ви знали, що дехто з львів’ян, щоб посмакувати справжньою піцою, їде аж до смт Славське? Так, так, справжнім гурманам доводиться долати десятки кілометрів, аби в затишному кафе «Esposito’s» насолодитися традиційною італійською стравою й зачерпнути жменю емоцій від неповторних у різну пору року карпатських краєвидів.
Власник піцерії Михайло Гриців каже, що ідея відкрити власну справу прийшла не відразу: довелося і найманим працівником потрудитися, і війну перейти, і на заробітках побувати. Йому, столяру за фахом, у 2012 вручили повістку військкомату, три місяці тривало навчання на Яворівському полігоні, а далі – військова служба в зоні АТО. Повернувшись з поля бою, працювати на попередньому місці роботи не захотів, вирішив дременути на роботу за кордон. Хоч і вдалося таким чином прискладати трохи грошей, однак заробітчанський хліб віддавав гіркотою, переконався, що краще жити і працювати там, де виріс, звідкіля родинне коріння. Зароблений важкою працею капітал вирішив вкласти у бізнес: відкрити пекарню або піцерію. Зупинився на другому варіанті. «Я не помилився у рішенні, адже Славське активно розвивається, щоразу більшає туристів, відповідно і клієнтів, – говорить пан Михайло. – Друзі порадили звернутися за допомогою до спеціалістів Сколівської районної філії Львівського ОЦЗ. Там мені підказали наступні кроки: запропонували взяти участь у пілотному проєкті «Рука допомоги», що реалізовувався на Львівщині й передбачав надання особам з числа членів малозабезпечених сімей безвідсоткової фінансової допомоги для придбання інструментів і обладнання, необхідних для відкриття власної справи. Водночас отримав одноразову виплату допомоги з безробіття для започаткування бізнесу. Спеціалісти служби зайнятості допомогли написати бізнес-план, вдало його презентувати на комісії, обрати вид оподаткування. Тому я щиро дякую посадовцям Сколівській філії за моральну та фінансову підтримку».
«Спочатку було дуже складно, – веде далі М. Гриців. – Я брався за всі справи одночасно, намагався скрізь встигнути, усе впорядкувати, і це не завжди вдавалося. Потім навчився делегувати обов’язки, аж тоді пазли почали складатися. За три місяці за допомогою друзів і рідних вдалося зробити ремонт приміщення, разом з дизайнером придумати такий інтер’єр, аби не бути клоном інших, мати свій стиль і забезпечити комфорт і затишок клієнтам, а ще – ми придбали меблі, кухонне приладдя, техніку, елементи декору, склали меню. Хотілося, щоб місцеві мешканці та приїжджі відчули тут, в горах, смак справжньої італійської кухні, у будні чи у вихідні заходили поїсти, поспілкуватися, відпочити у приємній домашній атмосфері. І нам це вдалося!».
За словами власника, піцерія «Esposito’s» – сімейна справа. Інколи влітку, коли великий наплив відпочивальників, доводиться наймати додаткових працівників, щоб якісно та своєчасно готувати замовлення клієнтів. А на постійній основі йому допомагає мама та брат. За ті кілька років, відколи пан Михайло відкрив піцерію, він не тільки міцно зайняв свою нішу у підприємницькій сфері, а й веде соціально відповідальний бізнес, думає про його розширення.
«Зараз працюю над створенням меню для учнів місцевої школи. Ще є багато запитань, але думаю, що впораюся із завданням», – ділиться думками колишній учасник АТО. Він додає, що тим, хто самостійно господарює, треба бути завжди «в тренді», постійно відстежувати тенденції, працювати на перспективу. Однак такий ритм життя додає драйву, не дозволяє розслаблятися. А мотивують до поступу вперед гарні відгуки клієнтів, котрим сподобався високий рівень обслуговування та смак фірмових в «Esposito’s» наїдків.
Відділ організаційно-інформаційної роботи та
архівної справи Львівського ОЦЗ