Команда служби зайнятості розуміє, що після всього, що довелося пережити через війну, нова робота працює як психотерапія, як повернення маленької частини життя, яке відтепер поділене на «до» і «після».
Маємо багато історій працевлаштування українців, яким довелося поїхати за сотні кілометрів від дому. Кожна з історій по-справжньому унікальна. Хтось працює за фахом, комусь доводиться перекваліфікуватися нашвидкуруч, хтось буквально погоджується з першої хвилини на будь-яку роботу, аби працювати і бути при ділі.
Робота сьогодні - без перебільшення - зброя, наш економічний фронт! Це сплачені вчасно податки, це зарплата, це реальна підтримка наших героїв на передовій.
Вікторія Демчук, Краматорськ, Донеччина.
25 лютого жінка мала святкувати ювілей, натомість довелося тікати з рідного міста і вивозити рідних до Луцька.
У Луцькому центрі зайнятості Вікторії запропонували роботу за фахом. Нині вона швачка на місцевому підприємстві, яке спеціалізуються на спецодязі. Досвід у пошитті різних речей має великий, адже майже все життя працювала кравцем в ательє та на підприємствах. Знає добре всі етапи виготовлення речей.
На жаль, улюблену специфіку цієї сфери Вікторії довелося залишити. Адже вдома, в Краматорську, вона виготовляла чудові дитячі іграшки на замовлення. Пані Вікторія шила, а її сестра розмальовувала та доробляла дрібні деталі.
Сьогодні Вікторія з вірою в Перемогу чекає того часу, коли зможе вдома пошити першу іграшку для малечі. І працює для цього не покладаючи рук.
Юлія Нікіфорова, Попасна, Луганщина.
Сьогодні Юля живе і працює в Сколе. Вона наша клієнтка і навіть наша випускниця.
У Сколівському центрі зайнятості Юлія розповіла, що в 2019 році отримала фах кухаря у Луганському центрі професійно-технічної освіту, таку ж роботу шукала зараз.
Кухар - одна із топових вакансій служби, тому нова робота знайшлася. Радник влаштував співбесіду, спочатку телефоном, потім - наживо. Віднедавна Юля працює кухарем у готельно-ресторанному комплексі в Сколівському районі.
Брати Віктор та Василь Місюри, Ірпінь, Київщина.
Брати Мисюри Віктор і Василь приїхали на Рівненщину Ірпеня Київської області. В пошуках порятунку від війни і з надією на нову роботу. Душа в обох лежить до ковальства. Переселенці зупинилися у своїх гощанських родичів, а згодом звернулися до Гощанської районної філії Рівненського обласного центру зайнятості.
Гоща славиться своїм навчальним відділенням при Центрі профтехосвіти, де готують майстрів-ковалів ручного кування. Кілька місяців навчання, цікавого досвіду, перших виробів. Хлопці не лише вчилися, а й вступили до ТРО.
Сьогодні брати мріють про власну кузню. Професію вони опановували «з нуля», але перші їхні вироби вже готові - ковані сокири, коцюби та інший сільськогосподарський інвентар. А на замовлення гощанської громади, для вшанування загиблих воїнів, ковалі виготовляють металеві ковані підставки для квітів на меморіальні дошки. Також допомагають волонтерам: будівельні скоби для бліндажів, буржуйки, пластини до бронежилетів та саперні лопати.
Усі актуальні пропозиції роботи тут:https://www.dcz.gov.ua/userSearch/vacancy
і в телеграм-каналі служби: https://t.me/worknowdcz
Радимо підписатися на розсилку вакансій за галуззю та регіоном.
Робота є. Знайдемо роботу разом!