Людина може вчитися й змінювати професійний напрям у будь-якому віці. Перенавчання, нові навички та навіть повна зміна професії - нормальна частина сучасного професійного життя. Але як визначитися з напрямом, якщо досвіду ще немає, а вибір професії робиш уперше? Особливо складно це може бути в юності, коли ще не встиг спробувати себе в різних ролях і не завжди розумієш, що тобі справді цікаво, а що - точно ні. Тому важливо на старті знайти напрям, який відповідає вашим інтересам, здібностям і можливостям для розвитку. А далі - пробувати, навчатися, набувати досвіду й за потреби змінювати свій професійний маршрут. Державна служба зайнятості допомагає людям навчатися нових професій і змінювати напрям роботи на різних етапах кар’єри . Але якщо ви лише починаєте свій професійний шлях, ось 5 факторів, які варто врахувати, обираючи майбутню професію.
1. Інтереси та захоплення. Читаючи матеріали на цю тему, найчастіше молоді люди зіштовшуються з маніпулятивними питаннями на зразок:
– до яких видів діяльності ви тяжієте чи що вам подобається вивчати?
Профорієнтація – це не підказати фанату скульптури стати гончарем, любителю майстрування – інженером, а дитині, що більше 10 років професійно грає на фортепіано, – піаністом. Це і так очевидно.
Натомість, слід звернути увагу на шкільні предмети, які легко даються, або гуртки, де вдалося досягти успіху. Чи з’являється відчуття напруги при взаємодії з ними? Яке очікування за успіхи в цих напрямках: отримати похвалу чи новий досвід? Чи є бажання займатися цією справою, навіть, якщо вона не принесе популярності, грошей та визнання? Якби повернути час назад, чи вибір знову впав би на ці предмети, навички та вміння? Якби батьки не вимагали результатів, чи була б мотивація продовжувати?
Ось такі питання значно краще показують власні інтереси та відділяють їх від нав’язаних комось захоплень. Не потрібно боятися відмовитися від досвіду, який перестав приносити задоволення. У 16-17 років здається, що віддати якомусь помилковому напряму розвитку кілька років життя – це катастрофа. Але Служба зайнятості бачить приклади, як люди після 50 років лише починають розуміти свої потреби та здібності, і обирають хороші в першу чергу для себе професії.
2. Навички та сильні сторони. Цей фактор слід правильно розуміти, адже часто риси, які подаються хорошими, насправді просто шкідливі для особистості. Їх не потрібно культивувати, такого набору характеристик варто взагалі позбуватися. Це, наприклад, трудоголізм, перфекціонізм, жертовність чи гіперконтроль. Натомість є особливості вдачі, які часто називають недоліками, але саме вони можуть бути максимально корисними та потрібними в багатьох професіях. Це, наприклад, впертість для юриста, упевненість для хірурга, скептицизм для журналіста чи підозрілість для правоохоронця.
Для розуміння сильних сторін особистості слід усвідомити власні особливості: екстраверт чи інтроверт, сенсорик чи інтуїтив, логік чи етик, раціонал чи ірраціонал.
3. Цінності та переконання. До орієнтирів та переконань людини, які визначають її поведінку та способи робити вибір, належать чотири основних: духовні, соціальні, матеріальні та особистісні. Ні в якому разі не варто обманювати себе і переконувати, що повага та совість для вас важливіші, ніж фінансова незалежність чи самореалізація або творчий розвиток. Це суто індивідуальні критерії і серед них немає більш чи менш правильних.
Тому, якщо ви вперта людина, екстраверт, логік, раціонал і мрієте про фінансову незалежність, ви потенційно хороший юрист, економіст чи маркетолог. Якщо ж ви скептична людина, логік та раціонал, то ідеальними професіями стануть інженер, аналітик чи медик.
4. Дослідження ринку праці та перспективи на майбутнє. Якщо попередні пункти дають вибір між кількома прийнятними для людини професіями, то на цьому етапі варто подивитися наскільки ці фахи популярні на даний момент, як багато випускників професійно-технічної та вищої освіти представлені на ринку, і зробити вибір на користь більш затребуваних професій. На цьому етапі також варто звернути увагу на те, які галузі промисловості зростають, а які скорочуються.
5. Фінансова стабільність та потенціал заробітку. В цьому пункті варто вивчити, як заробітна плата за обраною професією співвідноситься з вартістю життя у вашому регіоні. Якщо усі ці пункти власними силами опрацювати важко, то завжди можна звернутися до найближчого центру зайнятості та отримати допомогу в профорієнтації.
Також Служба зайнятості має консультантів, які допомагають клієнтам у виборі професії у будь-якому віці через оцінку їх здібностей, інтересів та потреб ринку праці.