Нещодавно у Львівський міський центр зайнятості завітав колишній безробітний з числа учасників антитерористичної операції А. Селехман. Під час семінару для демобілізованих військовослужбовців, він вирішив поділитися з побратимами своєю життєвою історією та надихнути їх власним прикладом не опускати руки, а діяти. За його словами, якщо після повернення із зони бойових дій подовгу не вдається знайти роботу, слід обов’язково звертатися до фахівців ЦЗ.
Пан Андрій коротко розповів, чим займався до початку російської агресії, як воював у гарячих точках на сході держави та чому не вважає себе героєм. «Захищати кордони рідної землі – не є чимось надзвичайним, це обов’язок кожного чоловіка, як і дбати про свою сім’ю, усіма силами старитися для її добробуту», – зазначив боєць.
Бували такі часи, коли він у телефонній розмові попереджав дружину, що кілька діб не виходитиме на зв’язок. «У ці дні я просто божеволіла, – ледь стримуючи сльози, продовжила розповідь коханого його «половинка» пані Леся. – Коли Андрій поїхав на війну нашому молодшому сину виповнилося 3 тижні. Мені було надзвичайно важко. Що б я не робила, усі мої думки линули на Донеччину та Луганщину».
Одного разу, прогулюючись з дитиною у парку, їй вдалося познайомитися з психологом. Поділившись із нею своїми переживаннями та болем, п. Лесі стало легше, а після поради зайнятися випічкою – тривога кудись зникла. Тепер вона хвилювалася, аби киш-пироги, які готувала за французькими рецептами, смакували клієнтам.
Пройшло кілька ротацій чоловіка, після яких п. Андрій вирішив осісти вдома. Щойно наш герой повернувся до Львова, його дружина перестала радувати своїх клієнтів пісочним тістом із різними начинками. Але так тривало недовго. Не знайшовши пристойного заробітку, А. Селехман звернувся по допомогу до спеціалістів ЦЗ. Завдяки їхнім консультаціям, порадам, підтримці, а також курсу «Основи підприємницької діяльності», атовець остаточно вирішив перетворити антистресове хобі дружини у сімейну справу. Після виповнення бізнес-плану та його успішного захисту чоловік отримав стартовий капітал у вигляді одноразової виплати допомоги з безробіття. Кошти одразу ж використав на закупівлю добротного обладнання. Як зізнається боєць, аби обзавестися якісною технікою, довелося і своїх грошенят докласти, але воно того вартувало.
Аби ще більше мотивувати присутніх до активних дій, п. Андрій пригостив їх власною випічкою. Тимчасово непрацюючі краяни ласували класичним киш-пирогом і з великим захопленням слухали свого побратима, котрий, як і вони, ще зовсім недавно сидів у окопах, споживаючи скромний сухий пайок, а нині так переконливо розповідає про те, наскільки корисний шпинат, які смачні начинки виходять із лосося та базиліку, як важливо вкладати частинку душі під час готування смачних наїдків.
Такі зустрічі не залишають байдужими нікого, такі родини назавжди залишають свій слід у історії, такі люди надихають інших до нових звершень. Наприкінці семінару у багатьох слухачів загорілися очі, а значить – вони почули повчальну історію й переглянуть своє ставлення до ситуації, у якій опинилися не з власної волі.