Чинне законодавство покладає на працедавців обов’язок щодо працевлаштування осіб з інвалідністю (стаття 172 КЗпП України). Зокрема, компанії та фізичні особи-підприємці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників коливається від 8 до 25 осіб у рік, повинні забезпечити одне робоче місце для тих, хто має проблеми зі здоров’ям. Якщо цей показник сягає 25 і більше осіб, то норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю збільшується до 4%.
Згідно зі статтею 19 Закону України від 21.03.1991 р. № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875) підприємства самостійно працевлаштовують краян з особливими потребами на створені робочі місця. Для цього вони можуть звертатися із заявками про вакансії до служби зайнятості або здійснювати добір претендентів серед неповносправних самотужки.
Працедавець, що планує працевлаштувати особу з інвалідністю, зобов’язаний створити йому робоче місце, у тому числі спеціальне, з урахуванням індивідуальної програми реабілітації та рекомендацій МСЕК. Якщо в документах МСЕК не зазначена потреба створення спеціалізованого робочого місця для такого пошуковця роботи, то він може бути працевлаштований на звичайне робоче місце. Слід зазначити, що залучення осіб з інвалідністю до робіт із шкідливими та важкими умовами праці можливе лише за умови, що це не суперечить висновку МСЕК.
У законодавстві чітко не прописана процедура атестації робочого місця для особи з інвалідністю. Тому, вона може проводитися в загальному порядку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. № 442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці».
Зчаста представники цієї особливої категорії працівників виконують роботу на персональних комп’ютерах. При цьому працедавці повинні дотримуватися Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПІН 3.3.2.007-98, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.1998 р. № 7, та Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджених наказом Держгірпромнагляду України від 26.03.2010 р. № 65.
Варто нагадати, що за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до статті 20 Закону № 875 працедавець (окрім підприємств, установ та організацій, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів) має заплатити штрафні санкції, розмір яких залежить від кількості працюючих на підприємстві за основним місцем роботи:
- від восьми до 15 осіб – у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте особою з інвалідністю;
- понад 15 осіб – середньорічна заробітна плата на фірмі чи компанії за кожне робоче місце, не зайняте особою з інвалідністю.
За матеріалами сайту www.kadrovik.ua