Участь команди з Борислава «Oil City» у Міжрегіональному інноваційному проекті профорієнтаційного спрямування «ПрофіКемп», що реалізовується за сприяння служби зайнятості, бібліотечної системи та освітян, настільки захопила посадовців Бориславської міської філії Львівського ОЦЗ, що ми разом з учнівським гуртом з головою поринули у вивчення історії рідного краю. Дізнавшись багато цікавого, ми не можемо не поділитися пізнавальною інформацією з іншими.
Отож наша розповідь про одну з найбільш відомих нафтових свердловин Борислава. «Чорна ропа» була відома ще з незапам’ятних часів. З другої половини ХІХ століття, у період швидкого розвитку техніки та промисловості, нафта стає основним джерелом енергії. В історії бориславської нафто-озокеритної промисловості відбулося багато подій. Однією з найбільш пам’ятних є, безперечно, спорудження нафтової вежі-свердловини (шибу) «Ойл Сіті», а згодом її катастрофа. У буквальному перекладі «Ойл Сіті» означає «нафтове місто» або ж «велика нафта».
Пророча назва, без сумніву, виправдала себе. Свердловину у 1907 році почала будувати американська фірма у Тустановичах, на полі Михайла Баб’яка (сучасна вулиця Б. Хмельницького). Оскільки у 1907 році при глибині горизонту 927 м свердловина видала лише 860 тонн нафти, було прийнято рішення на початку 1908 року продовжити заглиблення свердловини. День слави «Ойл Сіті» настав: 13 червня 1908 року після завершення буріння на глибині 1026 м на вежі зафіксований сильний викид нафти. Кількість виверженого «чорного золота» зростала на очах, щоразу заливаючи усе більшу і більшу територію. Уявіть собі, за добу викид нафти становив 3 тисячі тонн і 900 тисяч кубометрів газу! Природній газ майже не використовувався і потрапляв в атмосферу в такій кількості, що його з великої відстані було видно неозброєним оком.
До 17 червня нафтовики взяли ситуацію під контроль, видобуток був скерований до земляних збірників. Але це – тільки початок сумної слави вежі. Під час грози 4 липня 1908 року від блискавки свердловина «Ойл Сіті» разом із резервуарами нафти загорілася. Видобуток нафти тоді вже становив 800 тонн на добу. Великий струмінь палаючої нафти, що вирвався з-під землі майже на стометрову висоту, становив для Борислава серйозну загрозу. Річкою Лошень плив вогняний потік у супроводі такої чорної хмари диму, що серед білого дня жителі вимушені були освітлювати свої помешкання. Пожежу свердловини було видно на відстані до 50 км. Вона продовжувалася упродовж 21 доби. Вид палаючої вежі називали «Галицьким Везувієм». Щоби подивитися на чудо, люди приїздили до Борислава з усієї Галичини та інших країн, навіть з США чи Канади.
Найкращим та найефективнішим засобом гасіння пожежі став липкий намул, що заліплював усі пори в землі, через які просочувався газ. У художній формі катастрофу дуже гарно описав бориславський письменник Стефан Ковалів в оповіданні «На Дрімайловому пустирищу»: «…Та ось одного дня заграв, заревів на цілу околицю шиб «Дрімайло нумер 1»…гудів безперестанно, як градова туча з громами…Вся сметанка зі столичних городів приїздила подивитися, як виглядає нафтова фонтана, що вимітує з землі по двісті цистерн на добу, значить по тодішній ціні ропи за 80000 корон у золоті! Гірські потоки наповнилися ропою, дві доби несла ріка Тисмениця ту вонючу благодать повним руслом, розливала милями по полях і мужицьких лугах та оскоромлювала в Дністрі всяку твар господню…».
Після пожежі продовжувалося будівництво веж, зростав видобуток нафти. Найбільший пік припав на 1909 рік. В усьому нафтовому районі було видобуто 1964590 тонн нафти, тобто 5% світового видобутку цієї продукції. Щоденно в цей час із залізничної станції Борислава відправляли декілька поїздів з нафтою. Однак, у зв’язку із виснаженням надр канал у 1944 році припинив своє існування, а офіційно був ліквідований у 1952-му.
Хоча й закінчилася промислова історія свердловини «Ойл Сіті», та все одно її пам’ятають як одну з найпродуктивніших в історії Борислава. У 1992 році до ювілею видобутку стомільйонної тонни нафти, на місці цього джерела був встановлений невеликий пам’ятний знак, що висвітлює події 1908 року.
Олена Шевченко, начальник відділу активної підтримки безробітних Бориславської МФ ЛОЦЗ (за матеріалами, наданими завідуючою Бориславської міської централізованої бібліотечної системи Наталії Бараняк)