Від дискримінації потерпають і чоловіки, і жінки. Де ж коріння такої проблеми? Моментів багато. Звісно, запитувати жінку про її вік не прийнято, і тим не менш, коли мова йде про роботу, паспортними даними кожної пані обов’язково працедавці поцікавляться. Традиційно склалося так, що чоловіку (навіть у віці) знайти достойну роботу легше, аніж представницям прекрасної статі. Хоча жіноча вікова межа здебільшого ще нижча, ніж у сильної половини людства.
Чимало чисто «жіночих» вакансій, для прикладу, секретар чи офіс-менеджер, традиційно вважаються робочими місцями для довгоногих красунь. Часто жінка виходить на роботу після декретної відпустки. Відповідно виникає необхідність заповнити пробіл у знаннях та уміннях, який вимушено утворився. І багато хто з працедавців пальму першості віддасть «готовому» співробітнику, котрий одразу ж приступить до виконання обов’язків.
Жінки значно частіше долають низку серйозних проблем, що свідчить про їхню нерівноправність з чоловіками. Для прикладу, представники обох статей починають будувати кар’єру в рівних умовах. Але, на жаль, на практиці все виглядає зовсім інакше. Чоловіків вважають більш стабільними, ніж жінок, вони мало часу приділяють сім’ї, не користуються декретною відпусткою та рідше приносять листки непрацездатності. Такі вимушені обставини деякі працедавці вважають обтяжливими, що спричиняє посилення і без того існуючої дискримінації.
Якщо ви запитаєте, кому легше знайти роботу, то не почуєте однозначної відповіді, оскільки відмови через стать отримували як чоловіки, так і жінки. А от нерівність в оплаті праці в межах однієї сфери діяльності може бути доволі суттєвою, і це вже ознака гендеру.
Коли ми говоримо про порушення прав представників сильної статі, то здебільшого акцентуємо увагу на їхній ролі у родинному житті. Яскравим прикладом є те, що при розлученні у більшості випадків дитина залишається з мамою.
Сьогодні відбуваються позитивні зміни щодо скорочення гендерного розриву в сфері зайнятості. Працедавець робить ставку не на стать, а на рівень професіоналізму. Усе частіше можна зустріти чоловіків, котрі працюють на «жіночих» робочих місцях: кухарями, кондитерами, бухгалтерами, швачками, перукарями. Натомість представниці прекрасної статі охоче стають успішними підприємцями, поліцейськими, політиками, військовослужбовцями, керівниками підприємств. Світ змінюється. І це добре!
Олена Шевченко, начальник відділу активної підтримки безробітних Бориславської міської філії Львівського ОЦЗ