Відповідно до ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI відповідальність за достовірність поданих до центру зайнятості або філій даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.
Статтею 4 цього ж Закону визначено, що до зайнятого населення належать особи, котрі працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, котрі забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та мають доходи від такої зайнятості, а також ті, хто навчається за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднує навчання з роботою.
Під час реєстрації особи в центрі зайнятості та безпосередньо упродовж періоду її перебування на обліку як безробітної проводиться перевірка достовірності даних, що слугують підставою для надання статусу безробітного та призначення виплати допомоги з безробіття.
Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов’язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
У разі виявлення центром зайнятості факту належності особи з числа безробітних до категорії зайнятих, вона знімається з обліку в установленому законодавством порядку, а також повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Звертаємо увагу на те, що у разі відмови особи добровільно повернути кошти, а також у разі невідшкодування їх у встановлений строк, таке стягнення здійснюється у судовому порядку відповідно до чинного законодавства.
Віра Федунь, провідний юрисконсульт юридичного відділу Львівського ОЦЗ