Дорогі колеги! Щиро вітаю вас з 30-ю річницею з дня створення Державної служби зайнятості! Бажаю процвітання, нових вдалих проєктів, готових до взаємодії соціальних партнерів, активних і цілеспрямованих до працевлаштування безробітних! Хай ваші рідні і всі, кого ви любите, будуть здоровими!
Хочу подякувати службі зайнятості за 22 роки спільної праці, за можливість розвиватися і рости професійно. Уже 4 роки минуло з часу, відколи не працюю в Львівській обласній службі зайнятості, але душею я завжди з колегами.
Починала я роботу в Надвірнянському районному центрі зайнятості Івано-Франківської області в 1994 році профконсультантом 1 категорії. Хочу подякувати колективу і колегам на чолі з Григорієм Михайловичем Горбалем (тодішнім керівником) за професіоналізм і терпіння до мене як до нового спеціаліста. З приємністю згадую перших директорів Михайла Степановича Шкрумеляка та Івана Федоровича Клюфінського. Це надзвичайно виважені, мудрі керівники. На жаль, їх немає вже з нами, але світла пам’ять про них залишилася в серці назавжди, адже результатами їхньої роботи й надалі користуються фахівці і клієнти. Завдяки І. Клюфінському колектив почав працювати в більш комфортних умовах, у новому приміщенні, запровадив інноваційні підходи в роботі. Разом ми впроваджувати Єдину технологію обслуговування населення, розробляли посадові інструкції, макети прийому безробітних, організовували семінари для мотивації безробітних до праці чи професійного навчання, перенавчання або підвищення кваліфікації, вчилися працювати в Єдиній інформаційній автоматизованій системі.
Багато нових знань почерпнула під час навчання в Інституті підвищення кваліфікації Державної служби зайнятості у Києві за спеціальністю «практичний психолог», яке закінчила у 2001 році.
Професійна кар’єра у Надвірнянському РЦЗ завершилася на посаді начальника відділу активної підтримки безробітних у 2002 році. Того ж року почала працювати у Львівській обласній службі зайнятості. Спершу у відділі статистики, моніторингу і прогнозування під керівництвом Світлани Михайлівни Старічек. Ми всі тепло називали її «мамочкою». Вона всіма опікувалася, переживала і допомагала. Дякую і низький уклін вам, Світлано Михайлівно!
Робота на посаді заступника директора Франківського районного центру зайнятості м Львова була пов’язана з організацією та впровадженням процесу обслуговування населення та працедавців. Познайомилася з чудовим колективом цього центру зайнятості, тодішнім директором Лесею Стефанівною Гулик, іншими керівниками та спеціалістами районних центрів зайнятості м. Львова. Це була насичена і повна позитивних результатів робота. Після реорганізації Львівського міського і районних центрів зайнятості м. Львова почала працювати начальником відділу організації профнавчання Львівського обласного центру зайнятості. Цей період – один з найбільш успішних у моєму житті. Дякую моїм підлеглим, зокрема, Романні Костюк, Галині Іваночко, Ганні Попович, Людмилі Манько, Наталії Вонітовій, Оксані Цап, Вікторії Макогон, Наталі Миник. Галині Величко. Спільно організовані та проведені Дні кар’єри для молоді, велелюдні Ярмарки вакансій, профорієнтаційні форуми, взаємодія з освітніми установами області, формування довідника навчальних закладів об’єднали нас в одну дружню команду. Ви завжди були моєю підтримкою, міцним тилом і надійним плечем. Разом ми і добре працювали, і активно відпочивали. Мабуть, усі пам’ятають виконаний Наталією Миник танець живота на святкуванні нового року. Наталочко, ти неперевершена, молодчина, що не побоялася виступити перед колегами.
Щиро вдячна всім начальникам відділу обласного центру зайнятості і керівникам, зокрема, Василю Барилюку, Оксані Іванчук, Володимиру Рибачуку за взаєморозуміння і підтримку. Вибачте за промахи, бо не помиляється лише той, хто не працює. Співпраця з керівниками і спеціалістами відділів активної підтримки безробітних базових центрів зайнятості – це неоціненний досвід. Хочу всім подякувати за розуміння і підтримку. Не завжди виходило так, як би хотілося, але ми разом намагалися розв’язати всі виробничі проблеми, знайти вихід, здавалося б, із безвихідних ситуацій. І нам це вдавалося! Скажу без пафосу, служба зайнятості дала мені можливість реалізувати свій потенціал, і дуже сподіваюся, що свій досвід я залишила для наслідування іншим. І хоч вже не працюю у цій системі, не припиняю відстежувати новини, пов’язані із сферою зайнятості, а через соціальні мережі щиро радію кожній вісточці, новим організованим заходам, перемогам, досягненням і постійному зростанню.
Вдячна начальнику відділу профнавчання Державного центру зайнятості Ніні Денисовій, Ірині Бобровій і всім фахівцям відділу за практичну і методичну допомогу. Я побувала в Полтаві, Харкові, Сумах, Тернополі, Хмельницькому, Криму, Кримському та Рівненському центрах професійно-технічної освіти державної служби зайнятості. Вивчення аспектів їхньої роботи спонукало нас для створення аналогічного навчального закладу в м. Львові. Пам’ятаю роботу над проєктом спільно з тодішнім директором ЛОЦЗ Михайлом Михайловичем Хмілем, куратором Василем Григоровичем Буртником і начальниками відділів обласного центру зайнятості. Вона була цікавою, водночас непростою, але результативною. Головне, що Львівський ЦПТО створений і ось уже 11 років поспіль надає дорослому населенню освітні послуги.
Не можу не згадати Юрія Туранського, Ростислава Батицького, Оксану Коваленко, Віктора Савченко, Ольгу Проць, котрі, на жаль, пішли у засвіти, одначе назавжди залишаться у моєму серці і молитвах. Дякую Богові, що я працювала з ними, світла їм пам’ять!
Окреме спасибі кажу керівникам, викладачам, бухгалтерам навчальних закладів Львівської області за тісну співпрацю, розуміння проблем зайнятості, активну участь у спільних заходах. Від спілкуванням з кожним із вас я почерпнула багато корисного не тільки для подальшої професійної діяльності, а й для себе особисто!
Із нагоди 30-річного ювілею дозвольте ще раз побажати вам, дорогі колеги, усіляких гараздів, гідної зарплати, миру, добра і благополуччя!
Марія Кузнєцова, ексначальник відділу організації профнавчання Львівського ОЦЗ