Наш герой – Олександр Дерев’янко, мешканець Самбора, багатодітний батько, колишній малозабезпечений, котрий завдяки фахівцям служби зайнятості ступив на стезю самостійного господарювання.
Певний період чоловік перебивався різними підробітками, їздив за кордон, трудився у сусідній Польщі. Проте одного разу твердо вирішив, що його дітям потрібен тато тут і зараз, а тому варто шукати джерело доходу саме в Україні, на рідній землі. У цей час Олександрові випадає щасливий квиток у вигляді участі в пілотному проекті «Рука допомоги», що має на меті вивести зі стану бідності найменш конкурентоспроможних краян шляхом працевлаштування, у тому числі на нові місця праці, організації громадських робіт чи фінансування на започаткування комерційної справи.
Екс-безробітний обрав останній варіант. Добре помізкувавши над бізнес-планом зі спеціалістами Самбірського МРЦЗ, вирішив зайнятися перевезенням і складуванням вторинної сировини, успішно виступив перед спеціальною комісією, переконавши всіх її членів у тому, що заробляти можна навіть на смітті. Кошти, надані Світовим банком у розмірі 68 тисяч гривень, використав на придбання ваги автомобільної.
На території величезного складу О. Дерев’янко орендує немале приміщення, у якому, окрім купленого обладнання, є ще спеціальний прес, який за лічені хвилини стискає стокілограмову груду картону чи поліетилену у такий собі невеличкий кубик. Далі за цим пресованим папером приїжджають спеціальні фури і забирають його на заводи. Процес повторюється знову і знову. Нині цю роботу п. Олександр виконує самостійно, проте невдовзі точно звернеться до ЦЗ за додатковим персоналом, бо у планах – розширення підприємницької діяльності.
– Маю достатньо сировини та ресурсів, аби працювати безперебійно, – задоволено розповідає Олександр Іванович. – А ще я – монополіст таких послуг на території Самбірщини, тому конкуренції не боюся. Знаю точно, що на хліб з маслом зароблю.
Початкуючий бізнесмен каже, що наразі прибутки менші, аніж були у Варшаві чи Кракові, зате він вдома, спостерігає, як підростають його малята, може більше часу приділити родині, а ще, сплачуючи податки у державну казну, розвиває економіку Батьківщини.
Рецепт його успіху простий: треба працювати, працювати і ще раз працювати. «Якщо сидіти на дивані і ганьбити владу, то нічого кращого не буде, – резюмує самбірчанин. – Але варто лишень спробувати зробити щось самому, як удача обов’язково тебе наздожене. Головне – не здаватися перед труднощами, а шукати однодумців. Для мене ними стали посадовці служби зайнятості, котрі повірили у мою справу, підтримали й досі всіляко допомагають».
Ольга Чепіль,
провідний фахівець із зв’язків з громадськістю та пресою відділу інформаційної роботи
Львівського обласного центру зайнятості