Конкретний випадок реєстрації в центрі зайнятості особи, яка виконувала обов’язки присяжного, а зараз набула статусу безробітного, змусив нас глибше розібратися в тонкощах законодавства щодо умов залучення осіб до судових процесів у ролі присяжних. На допомогу прийшов журнал «Кадровик-01» (№ 3, березень 2018 року).
Отже, що вдалося з’ясувати.
Законодавчі основи суду присяжних містяться в Законі України «Про судоустрій і статус суддів» (надалі – Закон) та Кримінально процесуальному кодексі України. Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції і призначений для розгляду найскладніших кримінальних справ щодо злочинів, за вчинення яких українським законодавством передбачається найвища міра покарання.
Статус присяжного отримує особа за особистою згодою. Вона повинна бути громадянином України, досягти 30-річного віку і постійно проживати на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду. Вимоги до присяжного встановлені ст. 59 Закону.
Працедавець зобов’язаний увільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов’язків зі здійснення правосуддя. Відмова увільнення від роботи вважається неповагою до суду (ст. 67 Закону). За присяжними зберігаються всі права та пільги за основним місцем роботи, передбачені законодавством. Час виконання обов’язків у суді зараховується присяжному до трудового стажу. Звільнення чи переведення присяжного без його згоди у цей період не допускається.
За час виконання присяжним обов’язків у суді виплачується винагорода, яку розраховують відповідно до посадового окладу судді місцевого суду, з огляду на фактично відпрацьований час, у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Присяжним відшкодовують витрати на проїзд і оренду житла, а також виплачують добові. Виплати здійснює відповідне територіальне управління Державної судової адміністрації України із коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя. Підставою для виплати є письмова заява присяжного (п. 3 Порядку № 198 від 05.10.2016, затвердженого ДСАУ), копія паспорта та облікової картки платника податків, які до заяви додає присяжний, а також табель обліку робочого часу присяжного, який складає секретар судового засідання за відповідний місяць, коли відбувалося судове засідання.
Отже, виконання обов’язків присяжного є громадським обов’язком. За час виконання обов’язків присяжного працедавець зберігає за особою робоче місце. Відсутність працівника на робочому місці обґрунтовується судовою повісткою та заявою, а оплата проводиться за фактично відпрацьований час.
Ірина Русиняк, провідний юрисконсульт Бориславського міського центру зайнятості