Про програму відшкодування витрат за облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю Іван Кошель, учасник бойових дій, довідався від своїх побратимів, з якими не припиняє спілкуватися. Як каже ветеран, ті, хто побував на війні, мають багато спільних інтересів і розуміють один одного з півслова.
– У мене за плечима – 26 років військової служби за контрактом, – розповідає захисник. – Буквально у перші дні повномасштабної війни – 26 лютого – наша група виїхала з м. Рава-Руська у зону бойових дій, воював у м. Лиман Донецької області. Потім – травма, ротація, госпіталь, численні консультації з хірургами, травматологами, ортопедами. За порадою фахівців довелося протезувати кульшові суглоби на обох ногах. Операцію робили в ортопедичному відділенні лікарні Святого Пантелеймона. Там працюють люди з великої букви, справжні фанати своєї справи, які для військових роблять усе можливе й неможливе. Саме в лікарні порадили звернутися до Благодійного фонду «Громадянин», який оплатив вартість кульшових суглобів».
За словами Івана Вікторовича, інвалідність у розквіті літ – паскудна справа. Дошкуляла депресія, кепський настрій, пригнічений стан. Звісно, підтримувала дружина, рідні, друзі, але залишатися вдома без роботи було просто нестерпно. Гнітило почуття непотрібності. «Відновити ходьбу допомогли фізичні вправи, які виконував і виконую на постійній основі, а роботу знайшов випадково. Друг дитинства порадив зустрітися з керівником ТзОВ «Вавілон фуд». На фірмі мене зустріли привітно, директор підприємства Ігор Михайлович Кремінець розпитав про ділові якості, життєвий та професійний досвід, а тоді запропонував посаду заступника директора з загальних питань».
Ветеран зізнається, що спершу інформацію про можливість повернути кошти, витрачені на облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю першої або другої групи, сприйняв доволі скептично. Спеціалісти Жовківського управління ЛФ ЛОЦЗ, куди звернувся за більш розлогими роз’ясненнями, доступно та зрозуміло розказали, які документи треба зібрати, що можна придбати, яких термінів дотримуватися. Почуту інформацію він переказав своєму керівнику, разом вирішили скористатися вигідною пропозицією.
«Тепер мені по-доброму заздрять колеги по роботі, – жартує Іван Кошель. І додає. – Моє робоче місце обладнане суперово: новенький письмовий стіл, ноутбук, комутатор, принтер, шафа для документів, тумба, сучасна настільна лампа, маю навіть окремий смартфон для спілкування з клієнтами. І при цьому ніяких зволікань щодо повернення коштів, витрачених на закупівлю меблів та обладнання не було: заяву до служби зайнятості ми подали 1 квітня, а 17 квітня кошти вже були на рахунку фірми. Усім знайомим раджу скористатися цією програмою. Жодного ризику, лишень вигода: людина з інвалідністю уникає ізольованості, працює та примножує здобутки компанії, цінує повагу до себе і своїх можливостей, а працедавець створює безбар’єрний простір, забезпечуючи рівний доступ до всього, що дозволяє людині з інвалідністю жити вільно і незалежно».
Національний тиждень безбар’єрності проходить у межах реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні за ініціативи Першої леді Олени Зеленської