Коваль Михайло Бражнюк започаткував власну справу кілька років тому. Перед тим не раз шукав собі заняття до душі. Перепробував багато різних робіт: працював на будівництві, виготовляв та лагодив взуття, шоферував. Проте, як зізнається чоловік, за півроку втрачав інтерес до будь-якої праці.
– Набридало, – ділиться Михайло. – По-перше, не подобалося, коли мною керували інші. По-друге, хотів бути сам собі господарем.
Війна на сході України внесла в його життя корективи. Він потрапив у 51-шу механізовану бригаду ЗСУ. Служив водієм в реактивній артилерії. Тож доводилося часто змінювати місце дислокації. Об’їздив райони бойових дій Донеччини та Луганщини.
Повернувшись, вирішив підкупити інструмент і зайнятися підприємництвом.
– Я вмів користуватися зварювальним апаратом, тому спершу подався до кузні, – пригадує Михайло. – Раніше ж ніколи не уявляв процесу роботи в такій майстерні, не знав, як метал нагрівають у горнилі до певної температури, як його загартовують. Словом, мені це сподобалося!
А далі, як-то кажуть, справа техніки. Звернувся до фахівців Пустомитівської районної філія ЛОЦЗ. Ті порадили як правильно організувати бізнес, скориставшись одноразовою виплатою допомоги з безробіття для відкриття власної справи.
Приміщення під кузню орендував, найняв помічників, отримав замовлення. Проте в бізнесі не все так просто й легко, як видається комусь на перший погляд.
Почалися певні труднощі. То зменшувалася кількість замовлень, то їх не встигав виконувати. А тут раптом хлопці, які допомагали в кузні, вирішили пошукати кращих заробітків у Польщі…
– Бували моменти, коли не бачив жодної перспективи і питав сам себе: «А для чого це все мені? – каже Михайло. – Але завжди пам’ятав давній вислів: «Усе так не буде».
– Знаєте, побратимам після війни важко адаптуватися до мирного життя, –розповідає Михайло. – У мене цей період минув не так болісно: я мав мету, хотів працювати самостійно, нарощувати базу клієнтів, зварювати метал, займатися різноманітною ковкою, виготовляти балкони, поруччя, опори для столів в стилі лофт та ін.
Нині Михайло Бражнюк працює в Семенівці за декілька кілометрів від Пустомит. Його простора кузня знаходиться в мальовничій місцевості неподалік лісосмуги. У нього є замовлення, є працівники, тепер він сам керує процесом, сам собі господар.
P.S. Напередодні Дня захисника України завідувачка сектору профорієнтації Пустомитівської РФ ЛОЦЗ Тетяна Куцела привітала приватного підприємця Михайла Бражнюка зі святом, побажала йому різних гараздів і процвітання у бізнесі, адже співпраця колишнього безробітного зі службою зайнятості продовжується, але тепер уже як працедавця.
Відділ організаційно-інформаційної роботи та архівної справи
Львівського обласного центру зайнятості