Неподалік Жовкви на теренах Магерівської об’єднаної територіальної громади розкинулося мальовниче село Кам’яна Гора. Воно добре знане не лише завдяки неповторним краєвидам, а й завзятим мешканцям, котрі люблять рідну землю й невтомно трудяться на ній. Своєрідну рекламу малій батьківщині зробив Микола Пилипець, невтомний працівник, голова сімейства, добрий господар, громадський активіст і засновник фермерського господарства.
Знайомство посадовців Жовківського районного центру зайнятості з Миколою Андрійовичем відбулося у серпні 2006 року. Саме тоді він звернувся до соціальної установи з метою пошуку роботи. Двадцять років попрацювавши механізатором у місцевій ПП «Агрофірма «Кам’яна Гора», батько великої родини залишився без роботи, оскільки підприємство ліквідували. Закордонні обрії його ніколи не вабили. «Бути наймитом у чужій країні – принизливо, – каже чоловік, ховаючи у кутиках очей скромну усмішку. – Мені треба було дати дорогу в світ 10 дітям, виховати їх, привчити до праці. Старт до власної справи дала служба зайнятості. Мав землю, щоб працювати, руки та голову, щоби вчитися. А решту мені підказали добрі люди».
За скеруванням Жовківського районного центру зайнятості М. Пилипець на базі ПАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» закінчив курси з основ ведення підприємницької діяльності, написав та успішно захистив на комісії бізнес-план. Тоді зареєструвався як фізична особа-підприємець, обравши вид діяльності – сільгоспвиробництво. Одноразова допомога з безробіття для започаткування бізнесу, яку отримав у центрі зайнятості, стала своєрідним стартовим капіталом.
У той час, коли багато інших селян скаржилися на життя, нарікали на владу, рахували чужі гроші, чекали манни з небес, Пилипці просто невтомно і без зупинки працювали всією великою родиною, вирощуючи зернові та городину, доглядаючи худобу. Самостійно пекли хліб, косили траву, виробляли молочні продукти.
«Відкривають тому, хто стукає, Бог допомагає тому, хто щось робить, і дорогу здолає той, хто йде», – стверджує господар, котрий у солідному віці не побоявся вчитися, засвоювати нові знання та технології. За сприяння БО «Львівська аграрна дорадча служба» Микола Андрійович став учасником українсько-канадського проекту «Розвиток молочного бізнесу в Україні». Нині у його фермерському господарстві – двадцять корів породи Джерсі та Голштин. Свійських тварин доглядають у Пилипців, суворо дотримуючись вимог технології проекту. Трави на сімейному пасовищі відрізняються від сусідських: високі, уже у травні колосяться зеленню, адже також вирощуються за вказівками науковців. Участь у проекті дала змогу пану Миколі реконструювати корівник, оснастити його гумовими килимками для худоби, спеціальними економними лампами, вентиляторами, поїлками. Тепер корови «снідають» не з жолобів як раніше, а зі спеціальних кормових столів, що набагато зручніше. А ще господарі придбали доїльний апарат на пільгових умовах – лишень за 20% вартості. Запроваджені новації сприяли збільшенню надоїв: щодня кожна тварина дає додатково п’ять літрів молока, а загалом у місяць виходить на 1,5 тонни більше.
Окрім власного господарства, Микола Пилипець встигає займатися громадськими справами. Він – один із засновників обслуговуючого кооперативу «Загора», голова правління обласного об’єднання кооперативів. «Ми у собі повинні господарів виховувати, а головне – багато і постійно вчитися», – говорить успішний український фермер, котрий охоче ділиться досвідом самостійного господарювання з іншими і твердо переконаний, що нині на селі можна не тільки добре жити, а й заможно.
Жовківська районна філія Львівського ОЦЗ