04.09.2019 | 11:02

Цього правила чітко дотримується подружжя Марковських, котре торік завдяки старанням посадовців служби зайнятості та проєкту «Рука допомоги» відкрило власну справу з виробництва меблів у селі Дем’янка-Лісна Жидачівського району.

Свого часу, дізнавшись від працівників районної філії Львівського ОЦЗ про реалізацію на теренах області пілотної програми, пара вирішила скористатися унікальним шансом і спробувати свої сили у підприємництві.

Над тим, який вид діяльності обрати, довго не роздумували. Адже кілька років поспіль голова багатодітного сімейства Петро захоплювався хобі: з радістю займався столярством, добре розумівся на цьому ремеслі, позаяк за фахом – інженер-технолог з деревообробки. Пані Наталя, здобувши у Львівській комерційній академії спеціальність «економіст банківської справи», взяла на себе відповідальність за бухгалтерські розрахунки, податкову звітність, візуалізацію продукції тощо.

Виповнення бізнесплану та його успішний захист на спеціальній комісії – також заслуга Наталії Ярославівни. Бо ж саме завдяки її переконливій презентації вельмишановне журі проголосувало за надання малозабезпеченій родині безвідсоткової фінансової допомоги для закупівлі обладнання та матеріалів, необхідних для організації власної справи. За отримані кошти початкуюча бізнесвумен придбала шуруповерт акумуляторний, токарний станок, рейсмусовий верстат, комплект свердел, стрічкову плитку та інше.

Нещодавно працівники обласного центру зайнятості та районної філії ЛОЦЗ завітали до молодих бізнесменів з тим, аби у неофіційному форматі поспілкуватися з ними, почути їхні думки, з’ясувати, як живеться у новому статусі, чи справдилися надії?

– Виробляємо корпусні меблі на замовлення індивідуально для кожного клієнта. Намагаємося все робити швидко та якісно, – каже, ховаючи усмішку, Петро Марковський. – Плануємо працевлаштувати ще хоча б одну особу, бо самотужки складно впоратися з обсягами. Чимало є суто чоловічої роботи, тому знову звернемося до служби зайнятості, щоб спеціалісти підшукали сумлінного працівника.

Хоч господар і «бідкається» на те, що бракує робочих рук, та він має суттєву підмогу: старший син охоче порається у майстерні разом з батьком, всмоктуючи, неначе губка, його настанови та уважно стежачи за кожним рухом тата, щоби колись продовжити сімейний бізнес.

– Відверто кажучи, раніше не раз замислювався про заробітки за кордоном, – продовжує думку наш співрозмовник. – Та фахівці центру зайнятості переконали, що і в Україні можна добре заробляти. А при цьому бути із сім’єю. бачити, як підростають діти.

На кількість замовлень Марковські не нарікають, адже клієнти впевнені у якості меблів. А от конкурентам подружжя навіть раде, бо таким чином може удосконалювати продукцію, вигадувати щось нове і більш ретельно виконувати індивідуальні доручення споживачів.

Відділ інформаційної роботи

Львівського обласного центру зайнятості