У багатогранному світі професій є одна, яка асоціюється з безмежною любов’ю та добротою, терпінням і розумінням. Цей фах обирають виключно за покликом душі. І це – цілком зрозуміло: якщо тонкощів роботи вихователя дошкільного закладу можна навчити, то такої дисципліни як дарувати свою любов малюкам у розкладі занять педагогічних вишів нема.
Жителька Буська пані Світлана і за освітою, і за покликанням – педагог. Одразу після закінчення навчання працювала у садочку. «Діти – це все моє життя, – з трепетом каже Світлана Ярославівна. – І прощатися з ними було важко», – додає із сумом. Непередбачувані життєві обставини склалися так, що жінка залишилася без улюбленої роботи.
Фахівці Буської районної філії Львівського ОЦЗ пригадують: «Світлана випромінює світло та добро. Робота з дітьми – це те, чим вона живе». На той час вакансії дошкільника не було. Але безробітна часу не гаяла, продовжувала навчатися та самовдосконалюватися. Завдяки службі зайнятості вона відвідала низку тематичних семінарів, за рекомендаціями посадовців ЦЗ пройшла профдіагностичне тестування, закінчила курси з підвищення кваліфікації за напрямом «Юридичні аспекти та безпека праці на робочому місці».
Згодом у базі вакансій появилася пропозиція працевлаштування на посаду вихователя у Дитячий навчальний заклад «Берізка». Її відразу запропонували Світлані Ярославівні і після співбесіди з працедавцем наша клієнтка успішно влилася у трудовий колектив садочка.
Повертаючи кар’єрному раднику корінець скерування на роботу із наказом про працевлаштування, пані Світлана не скривала щасливої усмішки. Адже пазли її життя скалися дуже вдало: за сприяння служби зайнятості вона знайшла роботу за покликом душі, те, що шукала, і про що мріяла.
Марта Гаврилюк, заступник директора Буської районної філії Львівського ОЦЗ