Йому ще досі сниться величаве у своїй красі Чорне море, безмежні простори піщаних берегів, купчасті хмари, що повивають вершини синіх гір, а іноді вчувається гучний крик чайок і солоний присмак вітру…
Це – Ялта, перлина Криму, райський куточок для закоханих, туристів, істориків. Це – його життя, довжиною понад 20 років, яке не зітреш з пам’яті, бо там пройшли молоді роки, народилося двійко діточок, там донечка та синочок робили перші кроки, вчилися говорити, читати, рахувати, співати.
Невмолимий березень 2014 року перекреслив звичний спосіб життя сім’ї Стельмахів. Треба було терміново прийняти складне рішення: продовжувати жити на анексованій території Криму чи повертатися на рідні землі у Західну Україну. Зупинилися на останньому, адже важливе майбутнє дітей. Про те, що вони підпорядковуватимуться владі окупантів, навіть не було мови. Тож швиденько продали квартиру, зібрали речі й переїхали на Яворівщину (Львівська область).
Голова сім’ї Степан Степанович не дуже переймався тим, як зароблятиме на хліб. Свого часу він закінчив у Донецьку училище, де здобув фах рихтувальника кузова транспортних засобів. А з такою професією і золотими руками, які вміють знайти й усунути будь-які неполадки у машині, без роботи не залишишся.
– Зізнаюся щиро, на допомогу від держави не надіявся. Звик покладатися тільки на власні сили. До управління соціального захисту РДА звернувся тільки тому, що треба було переоформити власний автомобіль з кримських номерів. Тоді й отримав посвідку як переселенець. А згодом мене запросили на круглий стіл у Яворів. Пішов туди з надією зустріти інших кримчан. Хоч і пройшли роки, та рана не зарубцювалася, цікаво спілкуватися з тими, хто побував у подібній ситуації, згадувати минуле, – розповідає Степан Стельмах, нинішній мешканець Новояворівська. – Саме там вперше почув про експеримент «Рука допомоги», що діє на Львівщині й поширюється на вимушено переміщених осіб. Але тоді я й гадки не мав ним скористатися.
За його словами, думка стати на шлях підприємництва зародилася після розмови з посадовцем Новояворівського МЦЗ. Дівчина настільки переконливо розповіла про цю програму, окреслила вигідні умови позики для закупівлі обладнання, детально все прорахувала, що задум сподобався. Як з’ясувалося, віддавати державі доведеться не всю суму, а тільки різницю між отриманими коштами і сплаченими податками. А це в рази менше. А якщо забезпечиш роботою нових працівників, тоді взагалі нічого не потрібно повертати. Якщо так, то чому б не спробувати самостійно вести бізнес, взяти в оренду приміщення, купити за кошти програми обладнання та, ремонтуючи автомобілі, працювати на себе?
У Новояворівському МЦЗ й бізнес-план С. Стельмаху допомогли скласти, й на курси з основ підприємницької діяльності до Львівського ЦПТО скерували. Потім була комісія при Львівській ОДА, на засіданні якої майбутній підприємець розказав своє бачення ведення бізнесу, поділився планами на найближчу перспективу. А далі Степан Степанович знайшов приміщення, яке обладнав під автомайстерню, придбав за кошти проекту «Рука допомоги» потрібні станки та техніку. Тепер він займається ремонтом автомобілів, завойовує серед місцевих жителів добру репутацію та нову клієнтуру.
– Життя не стоїть на місці, невпинно розвиваються сучасні технології, удосконалюється будова машини, доводиться лагодити багато іномарок, – продовжує розповідь С. Стельмах. – На жаль, наша професійна освіта пасе задніх, бо молоді хлопці з новесенькими посвідченнями автослюсарів нічого не вміють робити. Їх потрібно вчити буквально все спочатку. Шкода змарнованих на навчання років. Не скажу, що я професіонал з великої букви, але багато речей освоїв самотужки: десь логіка спрацювала, десь досвід дався взнаки. Мені імпонує те, що тепер ні від кого не залежу, самостійно планую свій час, будую з клієнтами довірливі відносини, пояснюю, які деталі треба замінити, на що звернути увагу і так далі. Наразі не нарікаю. Переконався, що життя вносить свої корективи: якщо в минулому щось загубив, то в майбутньому обов’язково знайдеш. Головне на перехрестях долі бути чесним з собою та іншими, тоді й вітер буде попутним.
Ольга Нагірняк,
начальник відділу інформаційної роботи
Львівського обласного центру зайнятості