Відповідно до статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи, з метою реалізації завдань, покладених на них відповідно до цього Закону та Закону України «Про зайнятість населення», взаємодіють з органами доходів і зборів, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими центральними органами виконавчої влади, Державною прикордонною службою України шляхом обміну відповідною інформацією про отримані особами, зареєстрованими в установленому порядку як безробітні, доходи від здійснення підприємницької діяльності, роботи за кордоном, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, ведення особистого селянського господарства, проведення інших заходів щодо виконання цього Закону.
Як зазначено у статті 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», достовірність даних, вписаних у документи, перевіряється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. У разі подання неправдивих відомостей, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, використання роботодавцем коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.
А у статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» обумовлено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов’язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.
Для попередження фактів незаконного отримання коштів здійснюється інформування громадян, підприємств, установ та організацій про основні положення законодавства про зайнятість та соціальне страхування на випадок безробіття, а також відповідальність за скоєння шахрайства, ведення трудових книжок та оформлення інших документів.
О. Самар, провідний юрисконсульт юридичного відділу Львівського обласного центру зайнятості