Потрапити до справжнього королівства томатів, перцю та баклажанів цілком можливо. І їхати не треба далеко! У селі Іванівка Перемишлянського району Іван і Катерина Количі успішно господарюють на власному полі, вирощуючи з ранньої весни до пізньої осені овочі як у теплицях, так і на відкритому ґрунті.
Господар тепер жартує: «Не було би щастя та нещастя допомогло! Без праці довго бути не можна, – додає він. – Сім’ю потрібно годувати. Тому, коли мені в Перемишлянській районній філії Львівського ОЦЗ запропонували відвідати тренінги з основ відкриття власної справи, довго не вагався. Ще під час навчання почав складати бізнесплан. Опісля успішно захистив його».
Ось так торік початкуючий бізнесмен став учасником пілотного проєкту «Рука допомоги». У травні 2018 року за підтримки Перемишлянської районної філії Львівського ОЦЗ ступив на шлях підприємця-аграрія. Дружина Івана зізнається, що дуже переживала за чоловіка, тому охоче взялася йому допомагати. Усе ж таки обом легше впоратися. «Одна голова добре, а дві ще краще», – каже п. Катерина.
Подружжя захоплено розповідає про започатковану сімейну справу, наввипередки доповнюючи один одного. Спостерігаєш за ними і переконуєшся, що у них по-іншому і бути не могло.
Чим менша відстань до теплиць, тим чіткіші обриси червоних, жовтих, синіх помідорів, що манять красою, більш стримано пишаються вродою гордовиті перці. Пан Іван, показуючи господарку, пригадує, що кошти, які отримав від проєкту «Рука допомоги», використав на придбання каркасу для теплиць, спеціальних секцій, фермерської та тепличної плівок, прижимних планок. Із різних підручних матеріалів звів дві теплиці.
За невеликий період часу подружжя розробило власну агротехніку. Вона доволі проста. «При мінімальних затратах вдалося цьогоріч виростити гарний урожай, причому продукція екологічна чиста», – запевняє Катерина Ярославівна. Під час довірливої розмови ніс лоскоче запах свіжих соковитих томатів. Роздивляюся навкруги, який би то помідор зірвати?! Але рука не підіймається: вони всі, як один, дбайливо підв’язані, доглянуті. І. Колич далі веде мову про своє господарство. Аграрій зізнається, що торік у теплиці пробував вирощувати огірки. Хоч плоди дружно зав’язалися, але зібрати урожай не вдалося. На це вплинула низка чинників, зокрема, друга теплиця була змонтована пізно, відповідно й огірочки були посаджені пізніше. Очевидно, у результаті перепаду нічних і денних температур вони не встигли дозріти. Не вдалося досягнути й бажаного урожаю томатів. Тож довгими зимовими вечорами довелося вивчати додаткову літературу з овочівництва та городництва, шукати на YоuTube розповіді досвідчених городників з вирощування овочів у теплицях, скористатися практичними порадами агрономів, проаналізувати помилки та мріяти про багатий урожай. За рік налагодився ринок збуту. Це – торговельні точки, реалізація зелені та овочів на ринку, індивідуальні замовлення від жителів Перемишлянщини.
Подружжя не приховує радості від роботи на землі та охоче ділиться планами на майбутнє. Іван Колич дуже хоче змайструвати ще одну теплицю, заздалегідь підготувати землю, збагативши її мікро- та макроелементами, органічними добривами, удосконалити систему підв’язки помідорів, розширити асортимент урожайних сортів, придбати томатні новинки, змонтувати систему крапельного поливу та взяти участь у виставці! І хоча підприємець тільки другий рік самостійно господарює, але разом з дружиною Катериною радіє досягненням.
Звісно, овочівництво – справа нелегка, однак вартує уваги Адже докладені зусилля не зрівняються із тим задоволенням, яке отримуєш від наслідків своєї праці. Запашні помідори чи налиті сонцем перці наче увібрали у себе любов до землі своїх господарів, котрі займаються улюбленою справою та день у день черпають від неї натхнення.
Перемишлянська районна філія Львівського ОЦЗ