Так сталося, що пан Микола ніколи не працював трактористом, хоча свого часу здобув цей фах. Натомість він був верстатником, страховим агентом, машиністом (кочегаром) котельні.
Звільнившись з останнього місця роботи, він дуже довго не міг знайти іншу, тому звернувся за допомогою до фахівців Старосамбірського відділу Самбірському філії ЛОЦЗ. З того часу почався активний пошук місця праці: відвідування фірм і компаній, співбесіди з працедавцями, моніторинг вакансій. Усе це переконало чоловіка у тому, що сучасний ринок праці вимагає нових знань і вмінь. За рекомендацією кар‘єрного радника він погодився пройти навчання у Львівському центрі професійно-технічної освіти за професією «оператор котельні». Таке рішення було обґрунтоване кількома фактами: вакансій для операторів котельні є чимало, такі працівники завжди потрібні, особливо під час опалювального сезону, та й специфіка роботи йому знайома.
Ще у період навчання п. Миколи фахівці служби зайнятості домовилися з Добромильською міською радою про його працевлаштування. А завершивши вишкіл, чоловік відразу був прийнятий на роботу.
Таким чином державна установа отримала кваліфікованого працівника, безробітний - роботу, а служба зайнятості відмінно поєднала інтереси двох суб’єктів ринку праці, виконавши свої посередницькі функції.