Ми ніколи не знаємо, що чекає нас у прийдешньому. Але кожний надіється на успішне та заможне життя, в якому реалізовані найсміливіші задуми, найпотаємніші мрії.
Михайло Михайлович Куниць із Мостищини – один із тих, хто не дуже переймався майбутнім, бо просто не мав часу на такі роздуми. Скільки себе пам’ятає, завжди надіявся лише на себе, ніколи не шукав легкого шляху, виважено і свідомо приймав складні рішення.
Після закінчення школи він вирішив вивчитися на економіста. Тому й вступив до НУ «Львівська політехніка» на факультет «Економіка підприємства». Однак за фахом працювати не довелося, бо привабила його служба у прикордонних військах. Саме границі віддав він вісім років життя, дбаючи про недоторканість рубежів рідної країни. Коли постало питання їхати на схід у зону АТО, М. Куниць відразу погодився, адже вважав, що захист держави – це справа його честі.
Після закінчення контракту в травні 2018 року з метою працевлаштування звернувся до Мостиської районної служби зайнятості. Там і почув від спеціалістів про шанс відкрити власну справу. Відтоді почав виношувати думку про самостійне господарювання. Адже для підприємництва у нього були всі передумови: економічна освіта, лідерські якості, зокрема принциповість, чесність, витривалість, дисциплінованість. Армійська служба не тільки загартувала вольовий характер, але й додала наполегливості, готовності до ризику, уміння управляти часом та домовлятися з іншими. За рекомендацією спеціалістів служби зайнятості колишній атовець відвідав семінар «Генеруй бізнес-ідею та розпочни свій бізнес», пройшов стажування щодо організації підприємницької діяльності в сфері торгівлі. А в серпні 2018 року, захистивши на комісії бізнес-план та одержавши одноразову виплату допомоги з безробіття для відкриття власної справи, став на шлях підприємництва.
Відтоді минуло два роки. За весь цей час Михайло Михайлович жодного разу не пошкодував про своє рішення. Адже йому до снаги планувати свій час, використовувати кожну хвилину з користю для себе та своєї сім’ї, в якій зростає двійко діточок.
«Мені у бізнесі знадобилися і отримана освіта, і армійський досвід, – розповідає М. Куниць. – Звісно, проблеми є, але без них і жити було б не цікаво. Але тепер я сам собі господар, а головне – можу більше уваги приділити родині. Адже найдорожче – це час. Цю істину треба вчасно усвідомити!».
Мостиська районна філія Львівського ОЦЗ