08.10.2026 | 12:14

Війна змушує українців залишати рідні домівки, змінювати звичне життя та починати все спочатку. Для внутрішньо переміщених людей переїзд – це не лише пошук нового житла, а й необхідність наново вибудовувати професійне життя, знаходити джерело доходу та адаптуватися до нової громади.

Історії Вікторії Бізіної та Христини Шевченко – приклади того, як завдяки власній наполегливості та підтримці фахівців служби зайнятості переїзд може стати початком нової сторінки у трудовій біографії.

Вікторія Бізіна через війну залишила Запорізьку область та переїхала на Стрийщину. Опинившись у нових життєвих обставинах, жінка передусім шукала стабільну роботу, щоби відновити фінансову незалежність і самостійно заробляти на життя.

По допомогу у працевлаштуванні Вікторія звернулася до Стрийської філії Львівського обласного центру зайнятості. Фахівці допомогли їй визначити подальші професійні перспективи. Враховуючи попередній досвід роботи у сфері торгівлі, жінці надали практичні рекомендації щодо складання резюме та проходження співбесіди, а також підібрали актуальні пропозиції роботи.

Результат не забарився. Вікторія успішно пройшла співбесіду з роботодавцем та працевлаштувалася продавцем у сферу торгівлі.

Для Вікторії нова робота – це значно більше, ніж просто заробіток. Це можливість відновити фінансову стабільність і знову відчути впевненість у завтрашньому дні.

Власний шлях до професійного успіху пройшла й Христина Шевченко. У вересні 2023 року через війну вона переїхала з Харкова на Жидачівщину. Отримавши від фахівців місцевої служби зайнятості інформацію про можливості та програми служби зайнятості, жінка вирішила розвинути професійні компетентності й підвищила кваліфікацію за напрямом «Організація трудових відносин в умовах воєнного стану: правові аспекти та управлінські рішення».

Наступним кроком стала співбесіда з роботодавцем, яка звершилася рішенням про  працевлаштування сестрою медичною у заклад дошкільної освіти «Вишеньки» міста Ходорова.

Історії цих жінок різні, але у них багато спільного: обидві були змушені залишити рідні міста, проте не втратили бажання працювати, розвиватися та будувати своє майбутнє. І допомогла їм у цьому служба зайнятості.