Для зменшення негативного впливу поширення COVID-19 та забезпечення виконання функцій держави 30 березня 2020 року Верховна Рада України 312 голосами прийняла в цілому Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)», яким внесені зміни до чинних нормативно-правових актів з різних сфер життя. Зміни також торкнулися інтересів працедавців і найманого персоналу, оскільки до Кодексу Законів про працю України внесені новації:
Зокрема, стаття 21 КЗпП України викладена у такій редакції: «Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноважений ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін».
У разі укладання трудового договору про дистанційну (надомну) роботу (п.6 ст.21 КЗпП) слід обов’язково дотримуватися письмової форми трудових взаємовідносин.
В оновленій ст. 60 КЗпП України детально розписаний гнучкий режим робочого часу, який може визначатися за погодженням між працівником і роботодавцем на визначений термін або безстроково, як при прийнятті на роботу, так і згодом. У разі загрози поширення епідемії, пандемії та (або) на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може обумовлюватися у наказі (розпорядженні) роботодавця без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.
У Кодексі міститься інформація про норму дистанційної (надомної) роботи.
При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішньо трудового розпорядку.
Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень щодо обсягу трудових прав працівників.
До ст. 113 КЗпП щодо порядку оплати часу простою додане уточнення, що час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові окладу,(тобто карантин може бути визнаний причиною простою).
Якщо між працівником та роботодавцем виникне трудовий спір, який слід розглядати в судовому порядку, то строки, визначені ст. 233 КЗпП, продовжуються на термін дії такого карантину.
Юридичний відділ Львівського обласного центру зайнятості