У житті кожної людини можуть виникнути обставини, через які потрібно звільнитися з роботи. Однак не всі знають, як це зробити правильно і максимально вигідно для себе. Універсальних порад з цього приводу, звісно, немає, адже все залежить від конкретної життєвої ситуації та ваших відносин з працедавцем.
Якщо нема поважних причин для звільнення і не виходить досягти компромісу, то доведеться звільнятися на загальних підставах. Переривання трудових відносин за власним бажанням без поважних причин трапляється найчастіше.
Зокрема, відповідно до ч. 1 статті 38 КЗпП працівник має право у будь-який час розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це працедавця письмово (заявою) за два тижні.
Датою, з якої розпочинається відлік строку попередження, є дата реєстрації заяви відповідним працівником кадрової служби чи канцелярії. Для уникнення в подальшому спору щодо дати попередження працівникові, що звільняється, доцільно вимагати відповідної відмітки (із зазначенням дати та вхідного номера) про прийняття заяви на її копії, що залишається у працівника. Якщо особа надсилає заяву рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення, то датою, з якої буде вестися відлік строку попередження, буде дата вручення, що вказується у повідомленні про вручення.
У заяві про звільнення працівник не зобов’язаний зазначати причини звільнення. Заява може бути подана як у період роботи, враховуючи і строк випробування, так і у час відсутності, наприклад у період відпустки чи тимчасової непрацездатності.
До закінчення двотижневого строку працівник не має права самовільно залишити роботу, оскільки це дає право працедавцеві розірвати трудовий договір за своєю ініціативою як за прогул без поважних причин. Інші порушення трудової дисципліни з боку працівника упродовж двотижневого строку попередження також можуть стати підставою для розірвання трудового договору з ініціативи працедавця чи застосування інших заходів дисциплінарного чи громадського впливу.
Після закінчення двотижневого строку попередження про звільнення за власним бажанням працівник має право припинити роботу. У інакшому випадку, якщо особа після закінчення строку попередження не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник не вправі звільнити його за раніше поданою заявою, окрім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору (таким випадком може бути прийняття працівника в порядку переведення з іншого підприємства).
У день звільнення власник або уповноважений ним орган (зазвичай, відділ кадрів) зобов’язаний видати працівникові належно оформлену трудову книжку, а бухгалтерія – провести остаточний розрахунок.
Надія Турчиняк,
заступник директора-начальник відділу організації
працевлаштування населення Перемишлянської районної філії Львівського ОЦЗ