Коли Галина Керницька звернулася до Жовківської служби зайнятості у пошуку роботи, вона навряд чи могла передбачити, що цей крок стане початком кардинальних змін у її професійному житті. Замість працевлаштування за наймом жінка відкрила власну справу і поєднала самозайнятість із турботою про чотирьох дітей.
За освітою Галина Іванівна – філолог. Має педагогічний досвід: працювала вчителькою, а понад сім років очолювала гурток у районному Центрі дитячої та юнацької творчості. Тож професійний досвід і відповідна освіта, здавалося б, мали полегшити пошук роботи. Однак головною перешкодою став графік.
Жінка – мама чотирьох дітей, тому робота, яка передбачала щоденний доїзд, для неї була неприйнятною. Відтак разом із фахівцями служби зайнятості вона почала шукати не просто вакансію, а варіанти для професійної реалізації, який відповідали б її життєвим обставинам.
Галина активно брала участь у семінарах, спілкувалася з фахівцями, аналізувала отриману інформацію, дослухалася до рекомендацій кар’єрної радниці. Одним із важливих етапів стало професійне навчання у Львівському центрі професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості.
За рекомендацією фахівців вона опанувала програму «Організація трудових відносин в умовах воєнного стану: правові аспекти та управлінські рішення». Навчання дало їй ґрунтовні знання у сфері трудового законодавства та допомогло краще зорієнтуватися у змінах нормативно-правової бази.
Саме поєднання нових знань, професійних консультацій і власного прагнення розвиватися підштовхнуло Галину Керницьку до підприємництва. Вона вирішила започаткувати власну справу в електронній комерції. У липні Галина Іванівна зареєструвалася як фізична особа-підприємець. Відтак пошук роботи через службу зайнятості переріс у створення власного робочого місця, а онлайн-бізнес дозволив працювати без прив’язки до місця та графіка. Серед переваг такого формату Галина називає гнучкість, відносно невисокий поріг для старту, менші витрати порівняно з традиційною офлайн-торгівлею, можливість комунікувати з клієнтами незалежно від їхнього місця проживання, а головне – змога залишатися поруч із дітьми.
Для Галини це не лише спосіб отримувати дохід, а й офіційна зайнятість, страховий стаж, професійний розвиток, можливість приділяти достатньо уваги родині. Для держави – сплата податків і розвиток підприємництва. А для сім’ї – спільна справа, до якої вже долучаються старші діти. Вони допомагають мамі вести бізнес і водночас опановують основи підприємництва.
Завдяки службі зайнятості Г. Керницька змогла розгледіти альтернативні шляхи професійної реалізації, де офіційна зайнятість гармонійно поєднується з сімейним життям та вихованням діток.