Мешканка Львівщини Марія Симоненко вирішила долучитися до бізнесу свого чоловіка-грантера, ветерана ЗСУ.
Жінка написала бізнес-план для отримання фінансової підтримки в межах програми «Власна справа» від Служби зайнятості та Міністерства економіки, що дало їй змогу не лише надавати послуги, а й самостійно виготовляти ритуальну продукцію.
Чоловік Марії Симоненко під час служби в Збройних силах України отримав поранення, набув третю групу інвалідності та не зміг повернутися на фронт.
Завдяки фахівцям Львівського обласного центру зайнятості, він написав бізнес-план, пройшов співбесіду та отримав грант на власну справу в місті Городок. Це дозволило відкрити підприємство, яке займається встановленням надгробних пам’ятників. Ветеран війни, займаючись бізнесом, не лише допомагав в організації поховань, але й морально підтримував людей, яким надавав послуги.
Попри справу, яка має стосунок до горя та скорботи, Марію Симоненко надихала підтримка її чоловіка всіх їхніх клієнтів, тому вона вирішила йому допомогти та розширити сімейну справу власними вміннями.
«Я, як маркетолог, активно допомагала чоловіку в роботі. Він надає клієнтам повний спектр послуг: від вибору моделі пам’ятника, його встановлення аж до впорядкування території. В якийсь момент гостро постало питання про розширення бізнесових можливостей через створення власного виробництва. Це б дозволило розширити асортимент виробів, поліпшити їхню якість, скоротити терміни виготовлення та усунути проблеми з постачальниками», – розповідає Марія Симоненко.
Маючи позитивний сімейний досвід в написанні бізнес-плану на отримання гранту, жінка отримала грант для розширення бізнесу в межах програми «Власна справа». Їх вона використала для придбання сучасного обладнання для обробки каменю та закупила сировину. Таким чином сімейний бізнес поповнився шліфувальними та полірувальними машинами, свердлильним верстатом, перфораторами, дрилями, генератором. Після цього родина почала самостійно виготовляти пам’ятники для своїх клієнтів.
«Завдяки участі в програмі «Власна справа» нам вдалося запустити виробництво, а за особисті заощадження придбати вантажний автомобіль для виробничих потреб. Вони втішають: збільшилися обсяги замовлень, є можливість контролювати весь виробничий процес, мінімізувалися терміни виконання договірних зобов’язань, поліпшилася якість пам’ятників. А ще ми нівелювали такий фактор як сезонність бізнесу, бо виготовляти пам’ятники можна за будь-якої погоди», – ділиться враженнями підприємниця.
Сімейна справа Симоненків – це приклад того, як за допомоги держави можна створити успішний, а головне корисний для багатьох людей бізнес, сплачувати податки, брати на роботу найманих працівників та посилювати економічне середовище України.