Працедавець може прийняти на роботу несумлінного працівника, котрий може завдати матеріальної шкоди підприємству або й зруйнувати його репутацію. Відсутність належно оформлених трудових відносин з найманим персоналом може призвести до позбавлення права вимагати у останнього виконання роботи належним чином або дотримання працівником правил внутрішнього трудового розпорядку та режиму роботи. Працедавець не в змозі буде притягнути такого працівника як до матеріальної відповідальності, так і застосувати до нього дисциплінарне стягнення. І важливим фактором є те, що власник фірми або уповноважена особа несуть відповідальність за порушення трудового законодавства, а саме:
Стаття 265. Кодексу законів про працю України»:
Юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
– фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
– порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
– недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
– недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
– недопущення до перевірки з питань допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Стаття 172 Кримінального кодексу України:
Грубе порушення законодавства про працю карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років. Ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки чи матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, - караються штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.
Стаття 175 Кримінального кодексу України:
Безпідставна невиплата заробітної плати більш ніж за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином - суб’єктом підприємницької діяльності, – карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Те саме діяння, якщо воно було вчинене внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, – карається штрафом від тисячі до півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Особи, котрі погоджують на нелегальну зайнятість втрачають можливість користування державними гарантіями – субсидією, державною соціальною допомогою малозабезпеченим сім’ям, втрачають трудовий стаж, право на допомогу по безробіттю, пенсійне забезпечення, у тому числі:
• права на відпустку, у т. ч. у зв’язку з вагітністю і пологами;
• права на оплату листка непрацездатності;
• права не працювати у вихідний чи святковий день;
• права на оплату періоду участі в екзаменаційній сесії;
• права на виплату вихідної допомоги при звільненні з роботи;
• права на призначення пенсійного забезпечення залежно від страхового стажу;
• права на збільшений розмір допомоги з безробіття відповідно до заробітку за останнім місцем роботи;
• права на отримання ваучеру на навчання особам старшим 45 років, страховий стаж яких становить не менше 15 років;
• права на одержання кредиту в банківських установах;
• права на допомогу у разі отримання травми на виробництві тощо.
Слід пам’ятати, що зарплата в «конверті» сьогодні – це життя без гарантій та впевненості завтра. Пенсії у конвертах не буде.
Тільки від нас залежить рівень нашого життя, свідомість суспільства залежить від свідомості кожного з нас. Лише легальне працевлаштування гарантує забезпечення конституційних прав усіх учасників ринку праці.
Городоцька районна філія Львівського ОЦЗ