Війна, мобілізація та відтік кадрів за межі країни наклали свій відбиток на місцевий ринок праці: якщо ще декілька років тому на Львівщині претендентів на роботу було в рази більше, аніж вакансій, то у перших числах лютого цього року на одного безробітного припадало 2 пропозиції працевлаштування. До того ж серед тих, хто шукав роботу за сприяння служби зайнятості, домінували жінки. Для прикладу, їх у складі безробітних станом на 01.02.2026 року було 82%.
У які сфери здебільшого працевлаштувалися представниці прекрасної статі у січні цього року? Статистичні дані свідчать, що здебільшого жінки влаштовувалися на роботу в лікувальні установи, магазини роздрібної торгівлі, заклади сфери харчування, загальноосвітні установи та організації державного управління.
До десятки професій та посад, на які здебільшого працевлаштовувалися жінки, увійшли: продавці, бухгалтери, адміністратори, кухарі, медичні сестри, спеціалісти державної служби, укладальники-пакувальники, менеджери, прибиральники, пекарі.
Чимало клієнток погодилися виконувати некваліфіковану працю, ставши до роботи прибиральницями, кухонними робітницями, підсобними або дорожніми робітницями, двірничками тощо.
Однак були й такі, що влаштувалися водійкою автотранспортних засобів, швейцаркою, вантажницею, електрослюсаркою (слюсаркою) черговою та з ремонту устаткування, кочегаркою-випалювачкою, машиністкою підіймальної машини, шліфувальницею по дереву, лікаркою-патологоанатомом.
Як бачимо, ринок праці продовжує адаптуватися до викликів воєнного часу, демонструючи не лише структурний дефіцит кадрів, а й поступову зміну гендерного балансу зайнятості. Жінки влаштовуються на роботу як за звичними для них професіями, так і тими, що раніше були більш притаманні представникам сильної половини людства.