Ігор Лучків зі Львова — ветеран, доброволець і підприємець, який після служби на фронті повернувся до справи свого життя та зараз активно масштабує свій бізнес. Його виробництво під брендом «Взір» вже виготовляє більше 1000 вишиванок на місяць.
Із перших днів повномасштабного вторгнення Ігор став на захист України. Він служив у складі 62-го батальйону 103-ї бригади, пройшов складний бойовий шлях і після поранення повернувся до цивільного життя. Півтора року на передовій змінили багато, але не головне — бажання створювати українське.
Ще до війни Ігор разом з дружиною займався виробництвом вишиваних сорочок. Починав із невеликого цеху, а згодом самостійно спроєктував і почав будувати нове виробниче приміщення. Реалізацію планів перервала повномасштабна війна — на момент її початку уже був залитий фундамент. А Ігор прийняв рішення стати на захист країни. Але як розповів Ігор, порадившись з дружиною прийняли рішення продовжити будівництво, не дивлячись ні на що. Розповідає, що слідкував за ним з війни по камерам, які встановив на будівельному майданчику.
Після служби та реабілітації Ігор завершив будівництво та повернувся до справи. Разом із дружиною вони розвивають сімейну справу: Ігор відповідає за технічну частину, обслуговування та ремонт обладнання, а його дружина займається дизайном і програмуванням візерунків.
Поштовхом до розвитку стала підтримка Державної служби зайнятості. Ігор отримав грант у розмірі 500 тисяч гривень за програмою «Власна справа». Кошти спрямували на закупівлю тканини та спеціалізованого обладнання — машин для пришивання ґудзиків і створення отворів під них.
Сьогодні підприємство виготовляє понад 1000 вишиванок щомісяця. В асортименті — понад 300 моделей: жіночі, чоловічі та дитячі сорочки. Основу виробництва становлять натуральні тканини українського виробництва — бавовна та льон із додаванням бавовни.
Особливістю виробництва Ігоря Лучківа є орієнтація на автентичність.
«Ми стараємось шити саме автентичні вишиванки, відтворювати старовинні орнаменти. Зараз багато хто намагається робити щось сучасне, але це вже трохи не наші вишиванки. Ми шукаємо старі візерунки й адаптуємо їх під машинну вишивку, щоб зберегти справжній український стиль», – розповідає підприємець.
Команда підприємства досліджує традиційні орнаменти, відновлює їх та переосмислює для сучасного виробництва. Таким чином вдається поєднати культурну спадщину з технологічними можливостями. Ігор зізнається: вишиванка для нього — не просто одяг, а частина ідентичності. У його власному гардеробі – понад п’ять вишиванок, у дружини — більше десяти.
Продукцію реалізують переважно гуртово по всій Україні. Нещодавно підприємство також запустило власний сайт і відкрило магазин, що дозволяє розвивати роздрібний напрям.
Окрім підприємницької діяльності, Ігор активно долучається до розвитку професійної освіти. Він входить до наглядової ради Львівського центру професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості, як фахівець допомагає у налаштуванні вишивального обладнання й розробці навчальних програм. Учні центру проходять практику безпосередньо на його виробництві.