03.02.2020 | 16:59

Мені 42 роки, живу у Яворівському районі у Немирівському напрямку, де особі із середньою освіту знайти місце праці непросто. Тому доводилося працювати на тимчасових низькооплачуваних роботах.

До моменту звернення до служби зайнятості я з певних причин зволікала із здобуттям фаху, позаяк сімейні проблеми та фінансові труднощі завжди зупиняли прийняти відповідальне рішення. У Яворівській районній філії ЛОЦЗ від кар’єрного радника та й під час семінарів дізналася про те, що за скеруванням служби зайнятості можна освоїти актуальні на ринку праці професії, а навчання для безробітних проводиться на безкоштовній основі. Ця інформація мене дуже зацікавила, залишилося тільки обрати курси. На поміч прийшли спеціалісти філії, котрі провели відповідне тестування. Як з’ясувалося, відповідно до мого складу характеру та професійних якостей, найбільше мені підходила професія «касир торговельного залу». Зваживши всі «за» і «проти», я дала згоду на навчання.

 Вишкіл проходив на базі Львівського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості, де чудові сучасні аудиторії, новітнє обладнання, висококваліфіковані викладачі. Час на курсах промайнув дуже швидко, і я знову, але тепер уже з документом про присвоєння кваліфікації, завітала до Яворівської районної філії. Кар’єрний радник запропонувала прийнятну роботу за здобутим фахом. Спочатку було якось лячно йти на співбесіду, одначе спеціалісти служби зайнятості мене підтримали, розказали, як слід поводитися, про що вести мову, на які моменти звернути увагу, а тоді видали скерування до фізичної особи-підприємця О. І. Жука, власника магазину з продажу промислових товарів.

Порозмовлявши з роботодавцем, ознайомившись з умовами праці, системою нарахування зарплати, графіком роботи, я приступила до роботи. Зустрів мене гарний і дружній колектив, де на початках кожний як міг допомагав, підказував, давав поради, щоби я, як новенька, якнайкраще  виконувала обов’язки.

Звісно, я дуже задоволена тим, що служба зайнятості мене скерувала на навчання, на яке сама ніяк не наважувалася. Радію, що моя професія дає можливість чесною працею заробляти гроші, бути серед людей, реалізувати свій потенціал в сфері торгівлі. Ймовірно з часом, збагатившись професійним досвідом, набувши впевненості, я спробую створити власну справу, а сьогодні я просто вважаю себе успішною жінкою, котра, незважаючи на роки, зуміла скористатися унікальним шансом і ще раз підтвердила правдивість загальновідомої істини « Вік живи – вік учись».

Ганна Лазар, ексбезробітна Яворівської районної філії Львівського ОЦЗ