Богдан Березницький родом із села Дидятичі Мостиського району Львівської області. Скільки себе пам’ятає, у їхній родині завжди була чимала господарка. Як годиться, кури, качки, корови, поросята. Таку картину ще декілька років тому можна було спостерігати у кожному дворі, то тепер половини села нема: хто у Польщі працює, хто в обласний центр подався. А він залишився, хоча свого часу також куштував несолодкого заробітчанського хліба. Але, як кажуть, скрізь добре, а вдома найліпше. У цьому пан Богдан не раз переконався.
Доля склалася так, що після школи він вивчився на електротехніка, та за фахом працював десь місяць. Ще тоді зрозумів: не його це справа, не лежить душа до електричних приладів. Останнім часом шукав роботу за допомогою Мостиського центру зайнятості. І знайшов, але не місце праці за наймом, а власний бізнес. На одному із семінарів Б. Березницький довідався про експериментальну програму «Рука допомоги», яка передбачає надання безвідсоткової позики членам малозабезпечених родин і вимушеним переселенцям, котрі виявлять бажання стати приватними підприємцями. Кошти йдуть на придбання обладнання та матеріалів, необхідних для організації власної справи. Пропозиція видалася дуже привабливою. Поділився думками з товаришем, котрий не один рік займається вирощуванням курей-несучок. Він і розповів Богданові тонкощі такого бізнесу, запевнив, що утримання курей «на яйце» сьогодні залишається найбільш рентабельним видом діяльності у птахівництві. Водночас ця справа нескладна, але прибуткова. До того ж пан Богдан нічим не ризикував, треба було лишень знайти відповідне приміщення під курник. Довго не думаючи, він написав заяву про участь у пілоті, потім склав бізнес-план.
– Я не мастак у написанні матеріалів, у бізнес-плані детально окреслив які витратні матеріали потрібні для вирощування курей, приблизний розрахунок прибутку. А в центрі зайнятості мою роботу «підчесали», «пригладили», довели до пуття. Згодом на комісії у Львові я захистив свій доробок. Тільки тоді за кошти програми купив птахів і корми для них, – розповідає про свій шлях у бізнес пан Богдан. – Свій вибір зупинив на яєчній породі Ломан Браун. Її унікальність у тому, що вона невибаглива до їжі, найбільш стійка до наших умов, не потребує особливого догляду. Треба подбати тільки про збалансований корм з необхідною кількістю корисних компонентів та вітамінів. Такі несучки можуть приносити до 320 яєць у рік. Зі збутом у мене проблем нема. Лише у Судовій Вишні функціонує три пекарні, яким я на власній машині доставляю яйця. Певні труднощі були з приміщенням. Але питання вирішилося, невдовзі матиму у рідних Дидятичах своє, на це вже є рішення сільської ради.
На запитання про прибуток, пан Богдан скрушно хитає головою. За його словами, наразі коштів вистачає тільки на закупівлю кормів і власні потреби.
– Розбагатію з часом, – сміється молодий господар. – Коли число моїх «підопічних» сягне поза п’ятсот або й тисячу, тоді самостійно буду готувати їжу для них. Це – не проблема, важливо у певних пропорціях поєднати сою, борошно, крейду, кукурудзу, зернові, вітаміни, а економія відчутна – майже 40%.
Завзяття, з яким Б. Березницький розповідає про птахівництво, вселяє віру, що невдовзі його бізнес процвітатиме, а нам залишається лишень побажати молодому підприємцю успіхів і наснаги!
Ольга Нагірняк, начальник відділу інформаційної роботи Львівського обласного центру зайнятості