Так можна коротко охарактеризувати Івана Музику, колишнього безробітного та малозабезпеченого, а нині початкуючого бізнесмена, котрий займається улюбленим ділом. Чоловік радо погодився розповісти нам історію народження бізнесу та запросив у такий собі «офіс», який винаймає у столярному цеху товариша. Потрапити на його територію – справа не з легких, адже виробничі приміщення старанно охороняють десятки, а то й сотні вірних і безстрашних воїнів. Ні – не собак, а бджіл! Обережно минаючи їхній веселокрилий рій, потрапляємо у не надто величезне, але й не зовсім крихітне приміщення, де і буде господарювати майстер. Чому буде? Тому що наразі він удосконалюється, вивчає всі тонкощі обраної сфери, систематично переглядає різного роду відеоуроки, робить перші спроби створення виробів із лісоматеріалів тощо. За кілька кроків до входу починаємо відчувати неймовірний запах деревини, опісля львівського забрудненого пилюкою та газами повітря хочеться на повні груди вдихати цей аромат, а то й забрати його із собою у мегаполіс.
Іван Федорович, житель міста Городка, за освітою – юрист, понад п’ять років був викладачем Вишнянського коледжу Львівського національного аграрного університету, трудився також психологом і юрисконсультом. Обставини складалися так, що згодом чоловік став працювати лише на півставки, зароблених грошей ледь вистачало, аби прогодувати сім’ю – дружину та двійко дітей. Отак і потрапив на лаву соціально незахищених, а згодом і безробітних.
Але весела вдача п. Івана, постійна підтримка коханої та малеча не давали впасти йому у відчай і скласти руки. Усвідомивши ситуацію, торік він звернувся до фахівців Городоцького районного центру зайнятості з метою пошуку роботи. Працівники держустанови, побачивши у І. Музики неабиякий підприємницький хист, прекрасні комунікативні здібності та нездоланну віру у власні сили, запропонували скористатися шансом стати бізнесменом, працювати на себе, а ще, при нагоді, забезпечити заробітком інших. Відтак, добре помізкувавши, Іван Федорович пристав на цю пропозицію. Не довго навіть думав над тим, у якій сфері розвиватиме свій талант, адже його перша робота та хобі – столярство.
– Вироби з дерева завжди були, є і будуть у ціні та матимуть попит у споживачів, – пояснює наш герой. – Я дещо тямлю у цій справі, ще от місяць-другий підівчуся і вперед – підкорювати Європу своїм крамом.
З вдячністю та теплотою в серці відгукується учасник проекту «Рука допомоги» про центр зайнятості, особливо задоволений співпрацею з його очільником Т. Окрепким і заступницею директора В. Герасимчук. За його словами, Тарас Мирославович і Вікторія Ігорівна всіляко допомагали йому, підтримували, консультували. Саме під їхнім пильним оком Іван Федорович виповнив бізнес-план на тему: «Виготовлення та реалізація виробничих заготовок з деревини», у якому детально описав ідею, провів важливі розрахунки та переконав комісію проекту «Рука допомоги» надати кошти у розмірі 70 тисяч гривень на придбання верстату фрезерного ЧПУ VMW-1507-3.
Початкуючий підприємець настільки цікаво, щиро та захопливо розповідає про своє дітище, що слово за словом і ми самі починаємо закохуватися у столярну справу. У його майстерні, більшу частину якої займає обладнання, розташований також комп’ютер і ноутбук. Саме на ньому п. Іван встановив спеціальну програму, яка дозволяє керувати верстатом і вирізати за його допомогою найрізноманітніші фігурки. Приміром, на столі лежить ложе для рушниці, портрет Тараса Шевченка, невеличка ікона Божої Матері тощо. Все це – праця Івана Федоровича, котрий скромно усміхається і каже, що це лише перші спроби, далі будуть ще гарніші, витонченіші та професійніші предмети інтер’єру.
– Проект «Рука допомоги» – реальний шанс круто змінити життя, – резюмує І. Музика. – Головна фішка полягає у тому, аби знайти свою бізнесову нішу, обрати те ремесло, яке є надзвичайно затребуваним у регіоні або взагалі буде, так би мовити, ноу-хау. У мене все вийшло. То чому б і Вам не спробувати, друзі?
Ольга Чепіль,
провідний фахівець із зв’язків з громадськістю та пресою
відділу інформаційної роботи
Львівського обласного центру зайнятості