Коли мені було всього 6 років, мої батьки привели мене в секцію гірськолижного спорту. На той час я був худорлявим хлопчиськом, котрий фізично нічим не відрізнявся від своїх однолітків. Першими захопили мене цим видом зимового спорту тренери. Можу визнати: не був я здібним учнем, часто падав, не вмів балансувати на поворотах, смішно, але факт – складно було навіть зупинитися на лижах. Але все це не зупинило мене перед дивовижним світом гірських лиж, навіть більше – мої тренери і батьки привили стійкий інтерес до цього чудового виду спорту.
Проходив рік за роком, шляхом проб і помилок я зростав і розвивався не тільки як дитина, а й як захоплений, сильний, упевнений в собі юний гірськолижник, що щиро полюбив дві красиві довгенькі «дощечки». Мені подобалося кататися пагорбами, лісами, стрибати, тренуватися на трасах і брати участь у змаганнях. І вже тоді я розумів, що хочу бути тренером, наслідувати моїх наставників. У той момент я не знав, що колись ця дитяча мрія втілиться в реальність.
У грудні 2020 року довелося звернутися до Сколівської районної філії Львівського обласного центру зайнятості за допомогою у працевлаштуванні. Кар’єрний радник Мисів Галина Богданівна мотивувала мене, розвивала впевненість, і, звісно, допомагала знайти роботу, використовуючи для цього вакансії з різних джерел.
Під час чергового візиту до служби зайнятості мені повідомили про наявність вакансії інструктора лижного спорту в гірськолижному комплексі «Плай». Кар’єрний радник, враховуючи мої побажання, здібності та можливості, запропонувала мені спробувати свої сили. А консультант роботодавця Василь Меленчук організував співбесіду з керівником комплексу. Не гаючи часу, я одразу поїхав на співбесіду, яка завершилася працевлаштуванням.
Напевно, важко знайти людину, котра б не погодилася з твердженням: «Щастя – це коли ти вранці йдеш на роботу з посмішкою, а ввечері з нею повертаєшся додому». Тепер і я розумію глибину цього вислову, бо щодня займаюся улюбленою справою. У центрі зайнятості мені допомогли усвідомити своє покликання і сказати: «Так, це – моє!».
Укотре переконуюся, що роботу знайти можна навіть під час карантину. Рецепт простий: бажання, досвід і спільні зусилля безробітного та служби зайнятості!
Юрій М.,
колишній безробітний Сколівської районної філії Львівського ОЦЗ