Кажуть, що людина народжується двічі: перший раз маленькою дитиною, коли з’являється на світ як жива істота, а другий раз – як особистість, коли вибирає трудовий шлях, свою професію. Цей важливий крок повинен бути добре виваженим, цілком усвідомленим, щоб оминути у дорослому житті розчарування та не шкодувати за марно витраченими роками.

Пам’ятайте, випадковий вибір професії може бути вдалим тільки випадково. Тож на якій професії зупинити свій вибір? Питання доволі складне і серйозне, адже від нього залежить подальша доля особи, її місце у суспільстві, втіха від щоденної праці, фізичне та психічне здоров’я, радість і щастя...

Аби не помилитися, потрібно визначити особисті якості, вивчити складний лабіринт професій, особливі вимоги до того, хто хоче пов’язати життя з тим чи іншим ремеслом, а також кадрові потреби на перспективу. Далекоглядна особа надає перевагу тій професії, яку найбільше потребує суспільство.

Щоби звузити поле пошуку, уважно ознайомтеся з орієнтовною таблицею класифікацій професій, що складена за основною ознакою –предметом праці, та зупиніться на одному з п’яти поданих типів.

 

Класифікація професій за ознакою – предмет праці

(п’ять типів професій)

  1. «Людина – людина» (предмет праці – люди, група, колектив).
  2. «Людина – техніка» (предмет праці – машини, механізми, технічні системи).
  3. «Людина – природа» (предмет праці – тварини, рослини, біологічні, мікробіологічні процеси).

4. «Людина – знакова система» (предмет праці – тексти, цифри, креслення, карти, умовні знаки, шифри, коди).

  1. «Людина – художній образ» (предмет праці – література, живопис, мистецтвознавство).
  1. До професій типу «людина– людина» належать ті, що пов’язані з:
  • медичним обслуговуванням (лікар, медсестра, санітарка);
  • навчанням та вихованням (вихователь, няня, вчитель, викладач, тренер);
  • побутовим обслуговуванням (продавець, офіціант);
  • правовим захистом (юрист, дільничний інспектор);
  • соціальною допомогою та захистом (працівники служби зайнятості, пенсійного фонду, громадських організацій).

Професії цього типу висувають вимоги до таких рис працівника, як уміння встановлювати і підтримувати ділові контакти, розуміти стан людей, впливати на інших, проявляти витримку, спокій і доброзичливість, мовлені здібності.

Одним з найважливіших завдань психодіагностики в системі профконсультацій є виявлення таких особистісних якостей, які обумовлені особливостями емоційної сфери, потребою у спілкуванні, поведінковим («соціальним») інтелектом.

2. Тип «людина – техніка» об’єднує професії, пов’язані із:

  • створенням, монтажем, збиранням і налагодженням технічних пристроїв (монтажник, зварювальник, інспектор- конструктор);
  • експлуатацією технічних засобів (водій, кочегар, кранівник, токар, швачка-мотористка);
  • ремонтом техніки (слюсар-ремонтник, механік, електромонтер із ремонту обладнання).

Цей тип професії вимагає від працівника високого рівня розвитку наочно-образного мислення, просторової уяви, технічної обізнаності та кмітливості, спритних і точних рухів, сенсомоторної координації, добре розвинених особливостей уваги, динамічного окоміра. Для регулювання виробничих процесів у деяких видах діяльності суттєве значення мають зорові, слухові, вібраційні м’язово-суглобні сприйняття.

3. Тип «людина – знакова система» об’єднує професії, пов’язані з:

  • текстами (коректор, машиністка, перекладач, бібліотекар);
  • цифрами, формулами й таблицями (програміст, економіст, бухгалтер, касир);
  • кресленнями, картами, схемами (штурман, кресляр);
  • звуковими сигналами (радист, телефоніст).

Професії цього типу вимагають від людини здатності до абстрактного мислення, оперування числами, тривалого та стійкого зосередження уваги, терпіння, посидючості, вміння з цікавістю працювати з цифрами, формулами, хімічними символами, схемами, графіками тощо. Людина, котра має деякі дефекти мови, а також такі індивідуально психологічні особливості як скутість (у незнайомій новій атмосфері губиться), швидка втомлюваність, подразливість від нав’язливого спілкування, може успішно оволодіти і з задоволенням працювати за професіями цього типу.

4. До типу «людина – художній образ» можна віднести професії, пов’язані із:

  • створенням, проектуванням, моделюванням художніх виробів (художник, журналіст, модельєр, композитор);
  • відтворенням, виготовленням різноманітних виробів за ескізом, взірцем (ювелір, актор, закрійник, реставратор, столяр-червонодеревник, квітникар-декоратор).

Від людини в професіях цього типу вимагається розвинутий художній смак, висока естетична чутливість, багата та яскрава уява, образна пам’ять, образне мислення, естетичні почуття.

5. До типу «людина – природа» можна віднести професії, пов’язані з:

  • вивченням живої та неживої природи (мікробіолог, агрохімік, геолог);
  • доглядом за рослинами та тваринами (лісник, овочівник, зоотехнік);
  • профілактикою та лікуванням захворювань рослин і тварин (ветеринар).

Цей тип передбачає наявність у людини доброї спостережливості, здатності орієнтуватися в умовах непередбачуваності й відтермінованості результатів, змінювати мету залежно від умов, витривалості й терплячості в умовах нестачі комфорту.

Успішного вибору!

 

Відділ організації профорієнтації Львівського обласного центру зайнятості