Екскурсійна справа – важливий розділ культурно-освітньої роботи серед населення. До кінця 1960-х рр. робота в якості екскурсовода не була професійною, вона представляла собою вид аматорських занять для груп ентузіастів. Поява нової професії пов’язана із заходами, прийнятими у 70-і роки директивними органами щодо розвитку туризму і екскурсійної справи в країні. Зміна функцій екскурсій, перетворення їх з форми відпочинку в форму культурно-освітньої роботи з населенням, сприяла підвищенню ролі екскурсоводів, подальшому становленню нової спеціальності. Екскурсовода стали розглядати як педагога і вихователя, якому довірено нести знання людям. Слово “екскурсія” походить від латинського “екскурсії”.
Характер роботи. Діяльність екскурсовода – це організація і проведення екскурсій, робота із застосуванням знань історії, культури та географії регіону, визначних місць, принципів організації та методики проведення екскурсій, теорії міжособистісного спілкування і техніки публічних виступів, а також правил першої медичної допомоги та схеми дій при надзвичайних ситуацій.
Умови роботи. Робочий день, зазвичай, проходить у русі: екскурсії музеями, поїздки з группами іт.д. Пошуком потрібної інформації найчастіше доводиться займатися у вільний час.
Ринок праці. Екскурсовод може працювати в туристичних фірмах, музеях, тематичних фабриках (де демонструються різні народні промисли) і т.д.
Освітня підготовка. Професію можна здобути як професійно-технічних навчальних закладах так і ВНЗ.
Медичні обмеження. Нервово-психічні розлади, поганий слух, хвороби опорно-рухового апарату.
Вимоги до індивідуально–психологічних особливостей. Розвинені інтелект, комунікативні здібності, пам’ять. Володіння літературною мовою, працездатність, критичність мислення, аналітичні здібності, уміння виділяти головне й важливе, впевненість у собі.
Перспективи. Кар’єрний ріст – перехід на менеджерську посаду в туристичних організаціях, у перспективі можливість заснувати власний бізнес у цій сфері діяльності.
Відділ організації профорієнтації Львівського ОЦЗ