Кожен із батьків хоче, аби його дитина мала у житті все, що треба: родину, роботу, гроші та найкращі речі. Але чи багато хто задумується над тим, ким мріє стати син або донечка? Врешті-решт, у підлітка є вибір: виконати бажання батьків, або обрати те, до чого лежить душа. Як обрати майбутню спеціальність та допомогти дитині у виборі професії розповіла психологиня-травмотерапевт Наталія Бакай.
«Хочу бути ветеринаром, але буду вчитися на юриста»
Випускник Яромир з дитинства мріяв лікувати тваринок, але батьки сказали, що це не престижно і змушують хлопця вступати на юридичний факультет.
«Тут варто лише говорити з батьками і пояснювати їм свій вибір. Важливо акцентувати на власних бажаннях, потребах і баченнях щодо вибору професії. Проговорювати мовою почуттів, на кшталт « я відчуваю…», – радить Наталія.
«Я не знаю, ким хочу бути і куди вступати»
Випускниця Аліса у свої 17 років не визначилася з майбутнім вишом і спеціальністю. Батьки пропонують безліч варіантів, але дівчині все не те.
«Враховуйте те, що вам приносить найбільше задоволення, які у вас таланти (вродженні та набуті), які зацікавлення і як це все можна скомбінувати і перетворити в професію. Наприклад, якщо ви любите танцювати і ведете блог, можете спробувати вступити на хореографію і згодом не лише навчати інших у залі, а й вести онлайн уроки.
Якщо самостійний пошук не дав результатів, можна звернутися до дитячого психолога, адже відсутність інтересів, незацікавленість, відсутність ентузіазму та захоплень – може бути тривожним дзвіночком».
«Я знаю краще, що потрібно моїй дитині»
Мама одинадцятикласниці Вероніки не дає дочці можливості самостійно обрати куди вступати, аргументуючи це фразою «вона ще мала і не розуміє».
«Оскільки юний мозок дитини ще в процесі формування, іноді важко визначити бажання щодо самореалізації в майбутній професії. Батьки можуть стати підтримкою на цьому шляху. Важливо прислухатися до інтересів і вподобань дитини, але в жодному разі не тиснути і не нав’язувати свою думку. Тому що, передусім, це – вибір дитини, тож дозвольте їй приймати власні рішення і наголошуйте, що ви поруч (це дає відчуття опори і підтримки).
Якщо ви вирішуватимете за дитину, вона буде самостійною, стресостійкою та відповідальною за власне життя, не навчиться прислухатися до себе. Як результат, «ведмежа послуга» приведе вашу дитину в тупик невизначеності і нещастя, оскільки вона живе «не своє життя» і не знає як вибудовувати власне», – каже Наталія.
Безумовно, не всі діти із раннього дитинства знають, чого хочуть у житті, але більшість плекає мрії та має мету. Для цілеспрямованої дитини важливо, аби рідні підтримували та давали поради, але ні не тиснули на неї. Якщо ж можливості рідних не збігаються із бажаннями підлітка, варто дослухатися один до одного та разом знайти альтернативу.
«Я дуже хотіла вступити на журфак, але у моїх батьків не було можливості оплатити мені навчання в університеті імені Франка. Тоді ми знайшли альтернативу: Академія друкарства. Навчання там було значно дешевше, а результат, по суті, той самий. Головне не те, який виш ти закінчив, а те, чи подобається тобі твоя спеціальність та що ти робиш для того, аби розвиватися в ній. Зараз не є проблемою курси, тренінги і т. д, адже багато додаткової корисної інформації можна знайти на різних інтернет платформах», – ділиться випускниця Академії друкарства Анастасія.
Завжди потрібно говорити про те, що вас хвилює і що ви хочете, аби знайти вихід. Не важливо, що професія програміста перспективна, а якась інша ні, головне – щоб це було справою вашого життя. Лише з великим бажанням і вірою в себе можна досягти хороших результатів. А правильний підхід до виховання і дружні стосунки в родині гарантують, що саме до батьків підліток звернеться за порадою.