Як свідчать статистичні дані, у січні-квітні цього року, порівняно з аналогічним періодом торік, ринок праці Львівщини зазнав суттєвих змін: майже вдвічі зменшилася чисельність безробітних (із 45,6 тис. до 23,0 тис. осіб), на 30% (з 4,6 тис. до 3,3 тис.) зменшилося число працедавців, які заявили про потребу в кадрах, на 36,4% скоротилася кількість заявлених вільних робочих місць і вакантних посад (з 18,5 тис. до 11,7 тис. вакансій).
Новини
У разі можливості виконання роботи віддалено, роботодавцю доцільно прийняти рішення про тимчасове переведення працівників на дистанційну або надомну роботу, залежно від специфіки роботи підприємства, кожного структурного підрозділу чи окремих працівників.
Які професії нині в тренді на ринку праці Львова, яку заробітну плату пропонують потенційним співробітникам фірми і компанії, на кого можна перенавчитися у Львівському центрі професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості? Ці та низка інших, не менш важливих питань розглядалася на профінформаційному семінарі, що організували посадовці Львівського міського центру зайнятості для пошуковців роботи з числа вимушено переміщених осіб.
Через вторгнення путінської армії, розгортання активних бойових дій на сході країни, окупацію окремих населених пунктів, пошкодження чи руйнацію житлових та адміністративних будівель чимало українців покинули обжиті домівки й поїхали світ за очі, рятуючи життя своє та своїх рідних.
Ще з шкільних років Павло Новосад планував пов’язати свій життєвий шлях з готельним бізнесом. Із дитячих літ любив подорожувати, вивчати рідний край, його природничі принади та історичні цінності. Зупиняючись для перепочинку, цікавився роботою готелів, їхнім обслуговуванням. Тому після школи продовжив навчання у Львівському професійному коледжі готельно-ресторанного сервісу. Здобувши професію адміністратора, вісімнадцятирічний юнак поринув у пошук роботи.
Вторгнення російських військ на територію України спонукало багатьох українців покинути власні домівки, шукати прихисток як у різних куточках Батьківщини, так і за її межами. Мандруючи зі сльозами на очах у невідомість, ніхто з них тоді не задумувався про майбутнє, а тим паче про професійне становлення чи кар’єрний ріст. Свист куль і розриви снарядів гнали людей світ за очі з однією метою – врятуватися самому й зберегти життя найрідніших.





