10.12.2020 | 10:25

У переддень відзначення 30-річчя державної служби зайнятості пригадуються 90-і роки й одна з перших зустрічей з заступницею директора Львівського обласного центру зайнятості Оксаною Іванчук, котра завітала до офісу «Бізнес-інкубатора» НУ «Львівська політехніка». На той час я вже активно займалася питанням підтримки підприємницького руху та шукала можливості для розширення співпраці з міською та обласною владою. Це було не так просто, бо наштовхувалася на нерозуміння та формальне ставлення місцевих чиновників до аспектів розгортання бізнесу та створення нових робочих місць.

Розмова з Оксаною Степанівною мене приємно вразила, адже я зустріла представницю державної служби, котра дійсно розуміла проблеми. І не тільки їх розуміла, а горіла бажанням допомогти безробітним, прагнула знайти шляхи для збільшення в регіоні можливостей для працевлаштування. Вона продемонструвала сучасний європейський погляд на порушені проблеми, націлений на якісні зміни в Україні.

Із цієї першої зустрічі зародилася наша багаторічна плідна і взаємовигідна співпраця. Спільно ми першими в Україні почали організовувати та проводити в базових центрах занятості тематичні тренінги з питань працевлаштування, складання резюме, підвищення культури спілкування, основ започаткування власної справи та ін.

Зазначу, довелося пережити непрості часи: закривалися науково-дослідні інститути, заводи, фабрики, без засобів до існування залишалися цілі сім’ї. Особливо болісно безробіття позначилося на жінках, котрі позбулися роботи і зарплати. Саме в той час ми розпочали реалізовувати програми підтримки жінок, у тому числі й шляхом повернення їх до трудової діяльності. Спільна робота переросла у нові проєкти. Громадська організація та обласний центр зайнятості стали надійними соціальними партнерами, новаторами для втілення свіжих ідей у сфері працевлаштування. Цей досвід співпраці упродовж багатьох років слугував яскравим прикладом того, як зацікавлені у взаємодії державні та неурядові установи можуть успішно об’єднувати зусилля для вирішення конкретних завдань і реалізації прогресивних ідей. Наш досвід почав поширюватися в Україні, адже колеги з інших регіонів його охоче переймали.

А скільки цікавих і реальних проєктів нам вдалося разом втілити у життя! Я пам’ятаю спільну роботу в рамках програми «Партнерство сприяння зайнятості у Львівській області», що об’єднала інтереси центру зайнятості, підприємців, профспілок і громадських організацій. Ініціатива цього партнерства була інноваційною в Україні, вона стала свідченням того, як синергія різних структур може ефективно вплинути на вирішення питань зайнятості в області. Про нашу співпрацю я можу розповідати багато, і ці спогади є яскравими, насиченими важливими подіями, результативними заходами та низкою ініціатив, що системно впроваджувалися в Україні та за її межами.

У пам’яті спливає поїздка до Молдови у центри підтримки жіночого підприємництва. Під час цього візиту я мала можливість відвідати службу зайнятості одного з міст Молдови. Вразила величезна різниця як в плані обслуговування безробітних, так і щодо створених умов праці для співробітників. Центри зайнятості Львівщини виглядали як недосяжна мрія для безробітних Молдови. Після повернення додому була приємно здивована, коли довідалася, що керівництво служби зайнятості Молдови планує відвідати Львів, щоб перейняти досвід роботи Львівського ОЦЗ. Зізнаюся, я пишалася своїми львівськими партнерами!

Упродовж десятків років співпраці ми разом підтримували бізнесові почини безробітних, котрі за сприяння служби зайнятості організовували власну справу: проводили спільні моніторингові візити до підприємців-новачків з метою з’ясування їхніх потреб і пошуку шляхів підтримки у майбутньому. Таким чином спільно в партнерстві ми допомагали початківцям досягати успіхів і міцно утвердитися в сфері бізнесу.

Не можу не згадати такі важливі щорічні акції як Дні професійного самовизначення, масштабні Ярмарки вакансій, Дні кар’єри, які організовувала обласна служба зайнятості разом з НУ «Львівська політехніка». Це були дуже потрібні та яскраві заходи, під час яких сотні відвідувачів знаходили роботу, а працедавці – потрібний персонал. Їх завжди відвідували директори центрів зайнятості з інших областей, котрі приїжджали вивчати досвід львів’ян.

А конкурси, конференції, спільні семінари, тематичні зустрічі! Будь-які дійства, що організовувалася за участю посадовців ЛОЦЗ, проходили на високому професійному рівні та були спрямовані на подолання безробіття та створення нових робочих місць.

І сьогодні наша плідна співпраця продовжується. Як член комісії з реалізації проєкту «Рука допомоги» я бачила як фахово та з великою відповідальністю керівники районних центрів занятості підтримують безробітних, котрі вирішили взяти участь у пілотній програмі та відкрити власну справу. Направду, мене дивували цікаві бізнесові ідеї, а також те, з яким ентузіазмом майбутні підприємці розповідали про свої задуми. Багато учасників пілоту стали не просто успішними підприємцями, а працедавцями, що нині створюють нові робочі місця і забезпечують ними інших.

Хочу наголосити, що фахівці центру зайнятості завжди долучалися до реалізації ініціатив, які ми пропонували. Окреме «дякую» команді Львівського обласного центру занятості за підтримку соціальних проєктів, зокрема соціального підприємства «Рукомисли», де навчаються та працюють жінки, що опинилися в складних життєвих обставинах.

Особливо приємно, що багато новацій, які свого часу були започатковані центром зайнятості, реалізовувалися у партнерстві з громадськими активістками з «Жіночих перспектив». Якщо є бажання та розуміння, то завжди можна знайти можливості для взаємодії та втілення спільних задумів. Від цього виграють не лише державні та неурядові інституції, а люди, котрим необхідна підтримка та нові професійні компетенції.

Вітаю сердечно вас, наші перші та постійні партнери, з ювілеєм. І хочу завірити, що фахівці та фахівчині, що працюють у службі зайнятості, це – справжні, віддані своїй справі, професіонали! Вони знають як працювати та створювати можливості для працевлаштування клієнтів, котрі шукають шляхи для самореалізації!

З повагою Люба Максимович, голова громадської організації «Центр «Жіночі перспективи»