Щоденні зусилля посадовців служби зайнятості спрямовані на максимальне поєднання інтересів працедавців і пошуковців роботи з тим, аби робочі місця на підприємствах не простоювали, а безробітні були якомога швидше забезпечені як трудовою діяльністю, так і винагородою за неї.
Криза COVID-19 вкотре оголила вразливість мільйонів, які заробляли засоби для існування нелегально або у тіньовому секторі економіки, позаяк саме такі працівники у період пандемії залишилися найбільш вразливими до викликів часу. Натомість особи, трудові відносини з якими оформлені відповідно до норм чинного законодавства, мали право на низку преференцій, користувалися державними гарантіями та соціальним захистом.
Небезпека неофіційної зайнятості, як і отримання зарплати в конверті полягає не тільки у відсутності належних вливань до бюджету, а й у тім, що неоформлені працівники втрачають право на пенсію, адже під час її призначення враховується розмір заробітку. Натомість працедавцям не варто забувати, що виплата найманому персоналу заробітної плати без сплати встановлених податків є грубим порушенням законодавства, за що передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.
У доцільності ведення соціально відповідального бізнесу переконалося чимало керівників фірм і компаній, а також приватних підприємців, котрі у період карантинних обмежень скористалися урядовою ініціативою із виплати допомоги з часткового безробіття. Нагадаємо, що саме центри зайнятості були уповноважені надавати фінансову підтримку застрахованим працівникам, у тому числі фізичним особам-підприємцям, у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів, спрямованих на запобігання поширенню коронавірусної хвороби. Зазначена допомога була адресована працедавцям із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення діяльності, а також упродовж 30 календарних днів після завершення карантину за умови сплати ними єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передували даті зупинення діяльності.
Серед тих, хто скористався державними коштами, – ТзОВ «Чумак». Через оголошення карантину понад десять працівників товариства залишилися без роботи. У час скрути і невизначеності руку допомогу їм подали спеціалісти Старосамбірської районної філії Львівського ОЦЗ. Саме вони поінформували фірму про державну програму підтримки малого і середнього бізнесу, підказали, які документи треба підготувати, у який термін подати їх до служби зайнятості, щоб повернути працівникам частину втраченого заробітку.
Звісно, результат не забарився, на рахунок товариства надійшли кошти, які згодом були переказані на особові картки працівників. Таким чином дирекція деревообробного підприємства не тільки подбала про своїх підлеглих, а й у непростий час зберегла кадровий потенціал.
Цей приклад вкотре переконує, що тільки офіційні трудові відносини і вчасна сплата податків може вберегти підприємство від кризових явищ і у скрутний час фінансово підтримати найманий персонал.
Старосамбірська районна філія Львівського ОЦЗ