Молодь – це складова робочої сили, додатковий потенціал, що невдовзі може істотно вплинути на поліпшення економічного та соціального стану громади та відродження національно-духовного надбання українського народу. Держава, визначаючи конкретні шляхи становлення та розвитку суспільства, орієнтується передусім на осіб віком 16-28 років, уміння і знання котрих, помножені на досвід попередніх поколінь, – запорука прогресивного майбутнього. Молодь має доволі суттєві переваги порівняно з іншими віковими категоріями працездатного населення. У неї більш тривалий період працездатності, кращі показники фізичного здоров’я та витривалості, високий загальноосвітній рівень, більша професійна та міграційна мобільність. Водночас для представників покоління «20+» зчаста відсутні пропозиції прийнятної роботи.
В Україні молодіжне безробіття вважають однією з найактуальніших проблем, оскільки вона впливає на економіку та стабільність держави. Період пошуку роботи у багатьох сягає понад рік, що знижує мотивацію до трудової діяльності. Іноді молоді люди розраховують на соціальні виплати та допомогу батьків, що сповільнює активність під час пошуку місця праці.
Аби не помилитися з вибором фаху та не засиджуватися на лаві «запасних гравців», варто з’ясувати, які ж спеціальності нині затребувані на українському ринку праці? Останніми роками працедавці проявляють неабиякий інтерес до випускників професійно-технічних навчальних закладів, позаяк їм потрібні робітники з інструментом. В особливій пошані перебувають фахівці з інформаційних технологій та представники інженерно-технічних спеціальностей. Натомість юристи, економісти, банкіри подовгу не можуть знайти стабільний заробіток.
Проблему загострюють надзвичайно низькі заробітні плати, які пропонують фірми і компанії молоді на початку кар’єрного шляху. Невисока фінансова винагорода, відсутність перспектив та підтримки – усе це значно звужує її можливості. Аналіз трудової орієнтації випускників засвідчив, що майже дві третини за 2-3 місяці до закінчення вишколу не знають, де працюватимуть. Тобто, навчальні заклади готують певним чином неконкурентоспроможну робочу силу, майбутніх безробітних, а студенти та їхні батьки дарма витрачають час і значні кошти на період навчання, оскільки освітні програми далекі від вимог ринку праці.
Випускники шкіл дещо переоцінюють свої можливості щодо продовження навчання й отримання бажаної професії, оскільки часто реалії сьогодення не збігаються зі сподіваннями молодого покоління. Щороку українські виші випускають понад 500 тис. молодих спеціалістів, спеціальність котрих не затребувана працедавцями або рівень винагороди не відповідає амбітним очікуванням молодих спеціалістів.
На ринку праці давно існує проблема невідповідності знань та умінь, які отримали випускники вищих навчальних закладах, з вимогами фірм і компаній. Основними характеристиками сучасного молодого пошуковця праці є ініціативність, активність, цілеспрямованість і водночас невизначеність. При цьому серйозною перешкодою у роботі стає відсутність або недостатній рівень володіння навичками міжособистісного спілкування: комунікабельність, уміння презентувати себе, вести переговори, контролювати емоції тощо. Значна перешкода – відірваність знань від практики, непідготовленість до трудової діяльності вчорашніх спудеїв.
Щорічно до фахівців Державної служби зайнятості звертаються лише 5-7% (92 тис.) випускників вишів, левова частка молоді шукає роботу самостійно, за допомогою знайомих, Інтернету, газет, оголошень тощо.
У І півріччі 2018 року статус безробітного у Дрогобицькому МРЦЗ набули 530 осіб віком до 35 років. За скеруванням служби зайнятості у зазначеному періоді знайшли роботу 706 молодих краян, у тому числі 203 безробітних.
Для подолання проблеми безробіття ДСЗ реалізовує заходи активної політики зайнятості населення, серед них: надання інформаційних, консультаційних та профорієнтаційних послуг, створення банку вакансій та пошук прийнятної роботи, сприяння у працевлаштуванні громадян, у тому числі шляхом організації підприємницької діяльності, організації профнавчання, залучення молоді до громадських робіт, освоєння нею знань з техніки пошуку роботи, відвідування мотиваційних семінарів тощо. Упродовж січня-червня поточного року профорієнтаційними послугами вдалося охопити 511 дрогобиччан, ще 173 пройшли професійне навчання, а 81 мешканець Франкової землі взяв участь у громадських роботах тимчасового характеру.
За сучасних умов необхідно активізувати процес підтримки бізнесових ініціатив молоді, заохочувати її до активного пошуку роботи й отримання професії, що користується попитом на ринку праці. Серед основних заходів, які повинні проводитися для зменшення безробіття, чільне місце повинні зайняти агітаційна та просвітницька роботи. Для цього необхідно розробляли та впроваджувати проекти, орієнтовані на фінансування активних заходів сприяння зайнятості серед молоді, проводити дослідження з метою визначення спеціальностей, професійних навиків та рівня кваліфікації, якими повинні володіти випускники, включити до освітніх програм обов’язкове стажування студентів, розробити механізм пропагування серед юнаків і дівчат роботи за сумісництвом у вільний від навчання час та організацію експериментальних підприємств у вишах і професійно-технічних навчальних закладах, організовувати зустрічі з працедавцями та колишніми безробітними, котрі успішно знайшли роботу чи заснували власний бізнес.
Незважаючи на те, що державними органами влади розроблено та впроваджується ціла низка заходів щодо реалізації молодіжної політики на політичному, соціальному, економічному, законодавчому й організаційному рівнях, проблеми молоді у сфері освіти, професійної підготовки, зайнятості у повному обсязі не розв’язані. Це породжено відсутністю зв’язку між освітніми установами та працедавцями, навчальною програмою та вимогами ринку праці, низьким стимулювання представників бізнес-кіл до створення робочих місць для тих, хто ще не має професійного досвіду.
Іванна Кушнір, заступник начальника відділу активної підтримки Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості