30 років… Із точки зору всесвіту – це одна малесенька мить. А для багатьох цей проміжок часу становить значну частину життя, у т. ч. професійного.
Проблема пошуку роботи вічна, як і світ. Якщо є потреба у працевлаштуванні, то є й фахівці, котрі допомагають у цьому. Кожна цивілізована держава має у своїй структурі відповідну організацію. У нас – це Державна служба зайнятості України, а на місцевому рівні, зокрема у Бориславі, цими питаннями опікується міська філія Львівського обласного центру зайнятості. Про роботу в ній і піде розповідь.
Немає завдання більш благородного, аніж надавати іншим допомогу та знання, готувати їх до професійного життя в суспільстві. Саме тому сьогодні хочеться розповісти про деякі вектори роботи служби зайнятості, зокрема профорієнтаційний напрям та організацію профнавчання. Поговорити не про кількісні показники, а радше про якісні. Адже це – надзвичайно важливо. Тому запрошую поринути у минуле, моє минуле!
Нещодавно переглядала фотографії, вони вкотре повернули до пережитих подій, цей, 2020-й – вісімнадцятий за ліком рік моєї роботи у службі зайнятості. Починала з посади фахівця з працевлаштування. Досі пам’ятаю стареньку модель комп’ютера, який ділили на двох з колегою для внесення даних.
Усе змінювалося. Змінювалися і ми. З’явилася нова модернізована Єдина інформаційно-аналітична система (ЄІАС.NET), що надала величезних можливостей у сфері працевлаштування. Робота в програмі «Зайнятість» стала викликати посмішку! Волею долі обов’язки перейшли на виконання функцій спеціаліста з профнавчання та ведення профорієнтаційної роботи. Згодом утворився відділ активної підтримки безробітних. Укотре переконалася, що у службі зайнятості працювали й тепер працюють особливі люди. Ефективність роботи постійно підвищувалася завдяки тренінгам в ЛОЦЗ, навчанню в Інституті підвищення кваліфікації ДСЗ у Києві, МАУПІ та Львівському національному університеті ім. І. Франка.
Перехід у нове приміщення сприяв наданню більш якісних послуг клієнтам. Тепер у кожного спеціаліста був свій комп’ютер, гарна зала для проведення групових заходів, простір для розміщення корисної та важливої інформації для пошуковців роботи та працедавців. Без папок з описами професій було просто не обійтися! Презентації професій та профорієнтаційні уроки стали проходити в рази цікавіше, адже можна було з різних джерел почерпнути унікальну інформацію і використати їх під час зустрічі з клієнтами. Налагодилася співпраця з відділом освіти та директорами шкіл. Учнівська молодь із задоволенням приходила і приходить до нас, щоб почути розповіді про значення правильного вибору професії, пройти тестування тощо. Тематика групових заходів для безробітних також урізноманітнювалася і дозволяла охопити всі категорії відвідувачів, що зверталися за послугами до служби зайнятості. Розглядалися питання гендеру, зайнятості молоді, особливості працевлаштування вікової групи «45+» та осіб з інвалідністю. Й досі залишаються актуальними питання техніки пошуку роботи, започаткування власної справи, здобуття нової професії, служби у Збройних силах України.
З великим задоволенням згадую свої перші сформовані на навчання групи! Це – 30 майбутніх операторів комп’ютерного набору, котрі були скеровані на навчання до Бориславського ПТУ № 7, водії категорії «С», що вчилися у КМНВП «Оріон-2», ази бухгалтерського обліку безробітні опановували у Дрогобицькому механічному технікумі, кондитерами наші підопічні ставали у Дрогобицькій філії Львівського кооперативного коледжу, підприємцями – у Трускавецькій філії Міжрегіональної академії управління персоналом. Скільки ж усього було! І вікна у «WINDOWS» складалися з «форточки», і нерозуміння МРЕВ нашого тижневого навантаження у 40 годин! Робота з навчальними закладами стала плідною та ефективною. Перелік професій розширився «кухарями», «продавцями», «секретарями керівників», «покоївками», «менеджерами готельного бізнесу», «перукарями», «швачками». Згодом почалася співпраця з центрами професійно-технічної освіти ДСЗ. Бориславські безробітні наважилися виїхати за межі міста до Львівського ЦПТО ДСЗ на курси з основ підприємницької діяльності, а також на навчання за професіями «електрогазозварник», «касир торговельного залу», «тракторист-машиніст с\г продукції», «візажист», до Одеського ЦПТО – для здобуття фаху «адміністратор», до Рівненського ЦПТО, щоби оволодіти навичками перукарського мистецтва, стати мулярами, навчатися на курсах «Autodesk 3ds Mask».
Як же ми радіємо таким маленьким перемогам! І тішить те, що упродовж усіх років співробітництва та взаєморозуміння з кожним навчальним закладом педагоги доводять своє високопрофесійне ставлення до викладання теоретичного матеріалу та проведення виробничих навчань. За це хочеться всім подякувати!
Не можу не згадати про тренінги представників Громадської організації «Центр «Жіночі перспективи». Приємні знайомства, кваліфіковані консультації, «живе» продуктивне спілкування, позитивні відгуки – саме так завжди проходять ці заходи, що допомагають клієнтам підвищити власну самооцінку, під іншим кутом оцінити проблеми, що виникають під час працевлаштування.
Події на сході України внесли корективи у роботу всіх ЦЗ. Треба було вчитися надавати послуги ексармійцям, котрі побували у зоні бойових дій. Кожний учасник АТО – унікальний, з кожним – специфічне спілкування, що супроводжувалося жартами чи посмішкою, а іноді – агресією.
Наші КВК, акції «Випускник», «Я у світі професій», Марафони актуальних професій, робота з профорієнтаційним терміналом для школярів, презентації навчальних закладів, професій, працедавців, заходи «Під одним дахом», «День учасника АТО», «Тиждень права», «День мандарина»… «ПрофіКемп» – це взагалі окрема історія! Тут можна писати і писати. Згадка на все життя і для всіх причетних до цього профорієнтаційного дійства!
Сучасні електронні сервіси, платформи з профорієнтації, можливості безкоштовного онлайн-навчання безробітних вивели роботу служби зайнятості на новий рівень. Цьогорічна пандемія змусила працювати усіх у дистанційному форматі, а значить – освоювати нові технології та способи комунікації з клієнтами. Ми знову вчилися самі та навчали безробітних!
Професійне життя фахівців відділу активної підтримки безробітних складалося по-різному. У когось виникали певні обставини для звільнення, а хтось і досі працює вже тепер у філії ЛОЦЗ. Але кожен залишив часточку себе, шматочок душі своєї, бо без неї якісну профорієнтацію та профнавчання не проведеш! Не повірять!
У мене вийшов цілий твір на вільну тему, який можна назвати «Роман зі службою зайнятості». Але, як кажуть, із пісні слів не викинеш. Сподіваюся, було цікаво!
Олена Шевченко, завідувач сектору профорієнтації відділу надання соціальних послуг Бориславської міської філії Львівського ОЦЗ