Сьогодні у м. Глиняни (Золочівський район Львівської області) відбулося відкриття оновленої будівлі, у якій невдовзі буде функціонувати культурно-освітній і навчально-виробничий комплекс «Мозаїка».
Учасники урочистостей, а на захід прибули уповноважені Представництва Європейського Союзу, представники органів влади Львівщини, Золочівського району, Глинянської міської ради, Львівської торгово-промислової палати, регіонального відділення Асоціації міст України, ГО «Клуб ділових людей», з цікавістю оглянули виставкові та конференційні зали, хостел на 30 місць, навчальні аудиторії тощо.
Реконструкція та ремонт споруди здійснювалися у рамках програми ЄС «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні» відповідно до проекту «Створення багатофункціонального навчально-виробничого комплексу трансформерного типу «Мозаїка», який гармонійно поєднує сучасні технології та найкращі досягнення минулого.
Як зазначали промовці, завдяки Європейському союзу будівля, у якій за австрійських часів була школа, перетвориться на інтелектуально-бізнесовий хаб. Адже площа споруди з усіма надбудовами складає майже 2000 квадратних метрів. Упродовж 2016-2017 років у рамках НВК «Мозаїка» розроблятимуться нові напрями розвитку Глинян, яке з часом перетвориться у справжнє місто майбутнього. Звісно, відродження таких народних ремесел як ткацтво, килимарство, гончарство, різьбярство привабить як вітчизняних, так і зарубіжних туристів. А все це в комплексі позитивно позначиться на сфері зайнятості, адже будуть створені нові робочі місця, збільшаться надходження до місцевого бюджету.
Примітно, що саме тут передбачається відновити народний промисел – килимарство, яким з давніх-давен славився цей край. До слова, школа ткачів у Глинянах була відкрита ще у 1866 р., а вже у 1885 р. у місті діяло «Товариство ткацьке». Під час Першої світової війни у 1920 р. ткацьку фабрику придбав Михайло Хамула, котрий доклав чимало зусиль до промислового розвитку Глинян. Саме цей підприємець зумів возвеличити глинянські килими на весь світ. Йому вдалося настільки грамотно організувати ефективну роботу підприємства, що згодом килимова продукція реалізовувалася у крамницях Варшави, Львова, Кракова, Вільнюса, Станіславова та Тернополя, а виставки проводилися навіть у Нью-Йорку. Цікаво, що М. Хамула не тільки популяризував килимарство, але й активно підтримував українців, котрі через національні обмеження з боку польської влади не могли знайти роботу.